"У вас класно! Ми прийдемо ще!"

       
     До бібліотеки на бібліотечний уїк-енд завітали шестикласники школи 23, щоб переконатися, що у книгозбірні може бути день цікавим. А сумніви таки були.

Літературна гра «Бібліотечні теревені» стала важливим містком довіри між бібліотекою й гостями. Юнаки та дівчата виявили справжні аналітичні здібності. Жага до перемоги та ставки, зроблені учасниками обох команд, були настільки важливі, що у гру «включилися» відразу.

Після виконання першого завдання стало зрозуміло: ніхто з команд просто так перемогу не «подарує». Після закінчення гри навіть класні керівники були здивовані своїми вихованцями.

Учасникам гри довелося не тільки розгадувати головоломки й шаради, згадали й математику, історію, фольклор і, звичайно ж, книги. А ще  вчилися фантазувати, малювати, відстоювати власну  позицію, аргументувати. Цікаві та несподівані висновки гравців дивували журі, у деяких випадках залучали до прийняття рішень експертів.

Школярі відкрили нові імена сучасних письменників і їх творів. Побувавши у реальному світі героїв Валентини Захабури та Сергія Гридіна, юнаки й дівчата проявили свої артистичні здібності. Герої Джоната Страуда перемістили учасників гри у чарівний Лондон, а відважний герой Натаніель відразу завоював симпатії шестикласників. Гра, як і твори письменника-фантаста, викликали бурю емоцій серед гравців.

Харизматичні й дотепні персонажі книг Джеремі Стронга додали нотку веселості під час гри. Властивий його творам своєрідний легкий стиль та лагідний гумор швидко «вловили» гравці. Небувалий талант проявився у школярів під час інсценування.

Гра «Впізнай мене»  перетворилася у забаву між командами.  Капітани команд мовчки загадували слова «своїм» за допомогою жестів, не використовуючи ні слів, ні звуків. Смішні, цікаві, не надто прості, але й не дуже складні, аби учасники гри могли показати та відгадати слово. Найголовніше – це герої книг, добре знайомі з дитинства.

Журі прийшлося нелегко: команди прийшли до фінішу майже з однаковими балами. Незважаючи, що були переможці й переможені, задоволення від гри отримали всі. «У вас класно. Ми прийдемо ще!» - найцінніший комплімент напередодні Всеукраїнського дня бібліотек.

 

«Необхідно повернутися до своїх витоків і дізнатися більше про свою справжню історію”

             

До бібліотеки на бібліотечний уїк-енд «Як зробити день цікавим» завітала херсонська письменниця Оксана Зененко.

 У літературі пані Оксана дебютувала під псевдонімом Діана Ясна  з романом "Дорога до щастя" та повістю "Мрії збуваються". У 2019 році у "Дебют-газеті" вийшов друком роман "Чемпіонка".

 Багаторічне захоплення авторки історією України й, зокрема, дослідження епохи Гетьманщини переважили й Оксана Зененко працює у жанрі історичного роману.

Основною ідеєю романів "Останній лицар гетьмана", "Таємна місія гетьмана" та «Побратим гетьмана»,  які презентувала письменниця читачам  бібліотеки, було показати причини того, чому наша історія ніби "ходить по колу". «Її уроки залишаються невивченими. З колишніх помилок не зроблено висновків і, відповідно, отримуються певні наслідки. Адже одна подія тягне за собою іншу... У часи гетьмана Дорошенка визвольна війна проти двох країн-загарбників (Московії та Польщі) зазнала поразки через відсутність єдності всередині самої України. І тоді існували політичні сили, які демонстрували  промосковські або пропольські погляди. Дорошенку доводилось воювати ще й з ними. Ці полковники, оголошуючи себе гетьманами за підтримки загарбників, вносили розкол у суспільство, що слугувало лише на користь зовнішнім ворогам і, зрештою, зводило нанівець мету Дорошенка - мати єдину незалежну країну. Невизначену політичну позицію займала навіть Запорізька Січ, сила якої була так потрібна українському гетьману».

Змістовною вдалася розмова читачів із авторкою історичних романів і талановитою оповідачкою.  Говорили  про події визвольної війни під проводом гетьмана Пилипа Орлика та кошового отамана Костя Гордієнка проти московської окупації, що увійшли до роману "Побратим гетьмана". Згадали й про інші періоди Гетьманщини, зображені у романах "Останній лицар гетьмана" і "Таємна місія", про гетьманів Петра Дорошенка, Івана Мазепу...   Пані Оксана  поділилася секретами пошуку історичних джерел, за якими писалися твори, враженнями від подорожей до гетьманських столиць Чигирина та Батурина, Кам'янець-Подільської фортеці, Суботова, Кам'янської Січі .

«Це був незабутній, насичений день з купую вражень, обіймів і нових знайомств, - написала Оксана Зененко у фейсбуці. – Повертаємося разом до своїх витоків»

Історії про тебе і про тих, кого ти любиш.

   

         У бібліотеці відбулися літературні посиденьки юних читачів із полтавською письменницею Галиною Пустовгар.

Четверокласникам вже добре знайомі «Пригоди Топчика і Жуйчика на Дикому Заході» Галини Пустовгар. Тому розпочали розмову саме з пригод Марка, його сестрички Аделіни  та Топчика з Жуйчиком. Насміялися, але прилетіло перше побажання гості: «Напишіть книгу про нас, поки ми ще не виросли»

Не знаю, чи книгу дитяча письменниця про четверокласників напише, але спілкуванням з юними школяриками її вразило. «Допитливі, незакомплексовані і разом з тим толерантні, ввічливі. Та найголовніше – люблять книги.»

«Та не все ж сидіти у гаджетах», - з ноткою іронії прокоментувала  Каріна.

Найбільше запитань було до гості, пов’язаних із творчістю й натхненням. Дітям було цікаво знати якою була Галина Пустовгар у дитинстві, школі, як навчалася і про улюблені предмети у школі. Чесні й відверті відповіді швидше здивували вчителів, а між дітьми та письменницею вибудувався відразу місток довіри. Саме він і привів їх до обговорення новинки Галини Пустовгар «Чому потрібна кішка?»

Книга не так давно вийшла у видавництві «Магура» і хочеться наголосити, що є чудовим вибором для читання дітям, особливо тим, хто любить тварин або мріє про домашнього улюбленця.

Як переконати батьків завести кішку? Розробити підступний план? Заручитися підтримкою друзів і влаштувати гармидер? Усе можливо, коли в малого Дасика є мета - мати вдома кішку!  Потішити маму квітучим бузком, віднайти загублені речі та зрозуміти, хто може підтримати в скрутну хвилину. А от чому  потрібна кішка, нехай вам Дасик  сам розповість.

80 сторінок цікавих і абсолютно не нудних історій з дивовижними малюнками Юрія Волянюка стануть найтеплішими історіями, які залишаються з дітьми на все життя.

Юні читайлики охоче ділилися думками, ставили серйозні, а інколи курйозні запитання. Сміливо аргументували відповіді, навіть радили дитячій письменниці, що написати ще.

Галина Пустовгар охоче поділилася відгуком про зустріч із четверокласниками у фейсбуці: «Діти безпосередні і допитливі і що приємно – мають непідробний інтерес до книжок».

 

"Чудернацькі вірші" Сашка Дерманського

"Дуже чудова книжка! Від неї, в першу чергу, перехоплює подих у дорослого, а потім вже мабуть у дитини. Веселі, прості для сприймання вірші.   Донька одразу почала цитувати рядки з віршів - я вважаю, що книга must have для всіх малючків. З гумором на дуже актуальні теми. Приємні ілюстрації - все в ній прекрасно. Дякую творцям!" (Анна Клепикова)

«Коли вогонь усередині, людина жива. Коли немає вогню, ти не живеш"

      

   У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із українською письменницею та перекладачкою Дзвінкою Матіяш. Гостя завітала до Полтави з презентацією новинки Видавництва Старого Лева - поетичної збірки «Берегиня і пілот Роджер».

Захоплююча й тепла поетична розповідь, що розкриває чудеса, які можуть трапитися в житті.

Дзвінка Матіяш поділилася з читачами історією народження поетичного твору, його героїв та їх мандрівок між небом і землею.

«Це ода невмирущій силі кохання, здатному змінювати хід історії та запалювати зорі на нічному полотні». Майстерно вплітаючи в історію поетичної казки українські традиції, коди, легенди,  письменниці вдалося створити особливу й неповторну атмосферу минулого, сьогодення й  майбутнього. Багатий духовний світ Дзвінки Матіяш через героїв відкриває читачеві широкі інтелектуальні та духовні обрії.

«Приємно було зустрітися з письменницею, яка залюблена в рідне слово, дарувала нам магію див. Це стає поштовхом до заглиблення в її творчість», - після зустрічі написала Любов Мазепа у соцмережі.

Магію зустрічі  з чудовою, доброю, відвертою, щирою Дзвінкою Матіяш відчули всі присутні. Як можна не повірити у  пілота Роджера  чи не прийняти Берегиню після такої розмови з письменницею, чудовою оповідачкою, яка має дар ділитися своєю чарівністю з іншими.  Разом вчилися заглядати у майбутнє, розуміти силу Слова та вірити у Мрію. Розмова була довга, а от час летів швидко. Ніби розмов всього на півтори години, а серця наповнилися по вінця.  Є мотивація. Є над чим думати. Є куди рухатися.

З гордістю розуміти: я - українець чи українка!

   

Національна ідентичність не є природженою рисою. Вона розвивається з відчуття етнічної приналежності, тобто з відчуття українськості.

З гордістю розуміти: я –українець чи українка, пишатися, що батьки, дідусі та бабусі - українці

Знати та вміти розповісти історію України, усвідомити, що моя земля і земля моїх пращурів – це Україна.

У нас є прапор, герб та гімн. Ми всі родина, бо у нас є спільна історія, культура та традиції. Навіть, якщо у нас різна українська мова, бо ми живемо в різних регіонах, маємо різні домашні традиції святкування та приготування їжі, ми все одно українці. Таке різноманіття робить нас особливими та сильними.

У нас є держава, яка покликана дбати за нас, а ми в свою чергу відповідаємо за неї і маємо певні обов’язки. Це так само, як у наших сім’ях.

«Культура – це простір, де народжуються сенси»

     

  У бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із Наталією Кривдою, професоркою Київського університету імені Тараса Шевченка. Пані Наталія -докторка філософських наук, яка спеціалізується на темах історії культури, історії міфології, проблемах ідентичності та культурної пам'яті.

Її лекція «Національна і культурна ідентичність. Кордони персональної відповідальності» підкорила полтавців двогодинним спілкуванням.

Лекторка у розмові зазначила: «Не потрібно вигадувати щось «з нуля» і намагатися нав’язати його самим собі. Конструювання національної ідентичності - це відновлення та осучаснення раніше набутих, забутих чи «розстріляних» зв’язків. Прийнятні для більшості ідеї та цінності у нашому суспільстві ґрунтуються на уже наявних особливостях, відповідають сучасності та рухаються у майбутнє».

Хто я? І хто ми в історії свого життя, власної гідності, свободи? Чому дозволяємо собі бути меншовартісними та де наша воля відстоювати себе й свою ідентичність.

Новинка видавництва "Магура"

Книга полтавської письменниці  Галини Пустовгар «Чому потрібна кішка» є чудовим вибором для читання дітям, особливо тим, хто любить тварин або мріє про домашнього улюбленця.

Шість історій – чудовий вибір провести час із дитиною.

Мандрівка у світ фентезі Дари Корній

 У бібліотеці відбулася зустріч із улюбленою письменницею Дарою Корній.

Розмова розпочалася з казкової історії «Петрусь - химородник», за мотивами якої Полтавський академічний обласний театр ляльок напередодні презентував виставу «Позначений».  Головний герой містичної драми-феєрії вирушає на пошуки квітки папороті.

Авторка розповіла історію написання казки: як її син Максим (тоді 10-річний хлопчик) змінював образи магічних істот, які придумала мама.

Дара Корній у казці використала  народні звичаї, автентичні пісні та приказки, які особисто записала  на Волині. Говорили про народні звичаї, традиції українського народу, ідентичність та про персональний вплив кожного на збереження спадщини свого народу.

У своїх  казкових оповідях  Дара Корній майстерно поєднує  сучасні події разом із авторською вигадкою, що базується на українських міфах. Як приклад, «Пригоди багатоголового Змія». Аж ніяк не оминули «Чарівних істот українських міфів».

«Як мінімум, це дуже красиво, як максимум - це дуже глибоко!»

    У бібліотеці відбулася чергова зустріч учасників читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки»

Для більшості учасників знайомство з новелами німецького письменника, лауреата Нобелівської премії Томаса Манна, – це пошук смислу й смаку життя.

Чи не вперше в історії клубу погляди на творчість обраного письменника були аж так занадто полярні.

«Це моє перше знайомство з Томасом Манном, читати новели  приємно, бо дуже красиво написано»

«Не захотів даремно витрачати час на незрозумілодлячогонаписаний текст»

Чотири новели  «Смерть у Венеції», «Тоніо Крегер», «Трістан», «Маріо і чарівник» німецького романіста  затримали учасників за столом обговорень більше, ніж на дві години. Звісно, це непрості тексти і вимагають підготовленого читача. Тому вдячність видавництву, що додало на початку книги передмову, яка допомагає краще пізнати автора і контексти цих чотирьох новел.

Запрошуємо!

8 вересня 2025 року. 17:30

Лекція - дискусія “Національна ідентичність: кордони персональної відповідальності”.

Серед важливих питань дискусії:

- Як передаються знання й традиції від локального до національного рівня?

- Яким чином ми можемо практикувати ідентичність у повсякденному житті?

- Як поєднати етнічну та громадянську складові української ідентичності?

Лекторка: Наталія Кривда - докторка філософських наук, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи в Україні, голова Наглядової ради Українського культурного фонду. 

"Не я пишу, а мною щось пише..." Сергій Осока

 Збірки оповідань  Сергія  Осоки - це не оповідки до ранкової кави, ні. Це розповіді, які витягнуть із вашого нутра власні спогади про дитинство, сільський побут (якщо він був вам знайомий), про диваків, про давні обрАзи.  Про щось таке, що хотілося забути, а воно ніяк не забувається. Або навпаки, про щось таке, що хочеться запам'ятати, а воно вислизнуло з пам'яті.

"Описи сільського побуту, природи такі чудернацько-прекрасні. Ніякої романтизації але ж і краса неймовірна. Запахи, звуки, відчуття - стовідсотковий ефект присутності.

Це одна з тих книг, які можна перечитувати, відкривши навмання будь яку сторінку."

Дара Корній. 6 вересня 2025 р. 15:00

Кожна зустріч із улюбленої письменницею Дарою Корній особлива, як і її книги. 

Хто прочитав «Гонихмарника» чекає «Гонихмарницю». Отже, поговорити буде про що. А ще «Терен-зілля», «Пригоди Змія багатоголового» та «Чарівних істот українського міфу»?!

А ще 5 вересня о 17:00 у Полтавському академічному театрі ляльок відбудеться прем'єра містичної драми-феєрії "Позначений" за повістю Дари Корній "Петрусь Химородник". Не пропустіть!

Пам’ять – це не просто слова. Це дія. Вшануй.

 У бібліотеці відбулися години спілкування із школярами, об’єднані темою пам’яті та пам’ятування.

 Говорили з юнаками й дівчатами про сьогодення, де поруч існують радість і біль.

Понад десятиліття в Україні триває війна. Щодня ми зазнаємо болісних втрат…Як трансформувати наш біль на дію і зберегти живу пам’ять?

Започаткована хвилина мовчання - це лише один малесенький крок до загальної системи пам'яті. Це хвилина, коли в одну мить всі відчувають гордість, вдячність і єднання. Пам’ять – це не просто слова. Це дія.

 У Вінниці родина загиблого бійця мотопіхотної бригади Миколи Рачка відкрила у пам’ять про сина книгарню. Це була його мрія.