Свято щирості й єднання.

   

 У день Вишиванки до бібліотеки завітали юні читачі на годину спілкування “А вона не просто полотно…”

     Вишиванка - це предмет неабиякої гордості української нації. Наші пращури ставилися до вишитої сорочки як до святині. Цей одяг передавався від покоління до покоління, зберігався в кожній родині як реліквія. Прадавні українці сприймали вишиванку як оберіг, що символізував міцне здоров’я, красу та силу роду. Люди вважали, що орнамент захищає власника від недобрих поглядів, будь-яких невдач та хвороб. Вишиванка також допомагала розрізнити «своїх» і «чужих». Особливості візерунку, колір вишивки та колір полотна видавали, хто стоїть перед тобою. Адже різні люди носили різні вишиванки.

     До розмови долучилися третьокласники, щоб поділитися знаннями про історію вишиванок і вишивки зокрема. Говорили про символи вишивок, що означають кольори, рослинні орнаменти чи геометричні фігури. Щире здивування у дітей викликали легенди про вишиванки. Тут звичайно ж не обійшлося без магії. А що люблять читати школярики? Жахастики та фантастику.

Дивувалися узорам вишиванок, вчилися по них розкривати таємниці.

Година спілкування, закінчилася маленьким інтерв’ю “Що для тебе вишиванка?”, що додало зустрічі щирості, відвертості й довіри.