Книга
для обговорення – «Освічена» тари Вестовер, яка у 2018 році увійшла до десятки найкращих
видань року за версією The New York Times.
«Книга
цікава та дуже реалістична, читання її затягує. Деякі моменти моторошні та
дійсно виникає питання: чи можливо таке у
сучасному світі і в такій країні як Америка?»
Перш за все, це мемуари.
Тара
Вестовер вперше пішла до школи у 17 років. До того вона не лише не здобула
освіти, а й була повністю ізольована від цивілізації. Вона, як і її
брати-сестри ніколи не отримувала медичної допомоги. Сама Тара навіть не знає
точної дати свого народження. Батько дівчини, мормон-фанатик. «Але книга ця не
про мормонів», - пояснює письменниця. Її батько
готував сім’ю до кінця світу, змушував дітей працювати на звалищі старих
автомобілів, а лікарів вважав поплічниками диявола. Утім, навіть попри таке
дитинство Тара Вестовер змогла вирватися з тенетів своєї родини. Вона не тільки
здобула вищу освіту, а й згодом отримала докторський ступінь.
Обговорення
було жвавим, змістовним, цікавим. Це, здається, вперше в історії книжкового
клубу майже не було великих дискусій. Питань для обговорень було багато. Як
зазначив Дмитро: «Кожне питання тягне на окрему зустріч».
«Це
такий виважений філігранний текст. Без надриву та без пошуку жалості в читача».
«Мемуари
Тари Вестовер як один з етапів психотерапії та спроби зцілитися, наблизитись до
себе, відбудувати себе слово за словом».
«Тара
мала пройти дуже складний шлях, і річ не тільки про освіту. З малечку їй
довелося зіштовхуватися з конфліктами, газлайтингом, насильством і загрозою
життю. І найстрашніше, що все це відбувалося в родині, до якої авторка була
дуже прив'язана».
«Справжнім
викликом для Тари було почати жити в суспільстві, бо до цього вона майже нічого
не бачила. Вона все сприймала світ через призму батьківських поглядів»
Найбільше розмов було про почуття провини, страх перед власною нікчемністю, про любов-нелюбов батьків, взаємовідносини між братами й сестрами та соціумом зокрема.
Немає коментарів:
Дописати коментар