Наше вишиване життя

Щороку в третій четвер травня бібліотека-філія збирає читацьку спільноту, щоб разом відсвяткувати День вишиванки. Це  подія, яка покликана зберегти наші традиції, передати їх наступному поколінню.

Українська вишиванка – не просто одяг, а національний символ, що передає історію, культуру та традиції України. Це одне з найкращих утілень національної самосвідомості та самовизначення народу, а також нагадування про велику красу та багатство української культури.

Щоб долучитися до дня вишиванки, відвідати етнографічні години, варто було одягнути українську вишиту сорочку чи  поділитися цікавими фактами про нашу національну святиню, спогадами, традиціями святкування в родині.

Упродовж  дня юним читачам пропонували історичні мандрівки, майстер-класи. Звучали вірші, розповіді, легенди. Діти ділилися інформацією, родинними спогадами.  

«Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Там  опановували мистецтво вишивання золотом і сріблом»

«У кожного народу є речі, які вважаються символами. В Японії - кімоно та сакура, в Індії - сарі, а в Україні - вишиванка та калина».

Марія Чумарна - поетеса, прозаїк, педагог, автор етнографічних досліджень у книзі «Тайнопис вишивки» розповідає про потаємні коди української вишивки. «Вишивка була барвистою, як саме життя. Адже повнота барв на сорочці – це повнота всіх енергій, які несе в собі життя. Особливо це важливо для дітей. Колись їхні сорочечки сяяли всім спектром барв. Адже вони гармонізують в дитині веселі нотки життя, пробуджують щасливу та усміхнену взаємодію з усім світом»

Говорили з дітьми про техніки вишивання, орнаменти, традиційні кольори, якими вишивають сорочки. «Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися за фасоном, кольором, візерунком». 

Родинні вишиванки, рушники були представлені читачам на виставці «Наше вишиване життя», яку доповнив перегляд книг «Коди української вишивки»