Веселкою сплелися кольори

20 травня 2021 року бібліотека-філіал №4 запросила читачів та друзів книгозбірні на День Вишиванки.

Вмістити всіх бажаючих із-за карантинних обмежень книгозбірня не змогла. Всі проблеми вирішила онлайн-зустріч «У вишиванках про вишиванку», до якої приєдналися не тільки полтавці, й друзі бібліотеки зі Львова, Чернігова, Херсону, Оржиці, Гданська…

«Вдягни зранку вишиванку – буде тобі щастя», - такими словами привітання з днем вишиванки розпочали онлайн-зустріч найменші читачі  бібліотеки, вихованці  дитячого садочку «Золота рибка». Зачаровані їх щирістю та безпосередністю всі присутні налаштувалися на щиру та відверту розмову.  

Звучали поезії про вишиванку - власні та улюблених поетів. Присутні на  зустрічі ділилися спогадами, родинними історіями, власними думками про роль вишиванки. Говорили про код нації, вишиванку як оберіг. Разом ми переживали, переосмислювали, пропускали через серце кожну історію. Були моменти, коли важко було стримувати емоції – радість, хвилювання, захоплення.

Змістовною та цікавою була розповідь справжніх хранительок цінностей – знавців - етнографів Полтавського краєзнавчого музею. Марія Пісцова та її колеги не тільки розповіли про вишивки та вишиванки, але й продемонстрували вишиті власними руками сорочки за ескізами відомих художників.

До онлайн-розмови долучилися і присутні в читальному залі бібліотеки поети, вишивальниці, читачі. До речі, вони мали змогу переглянути документальний фільм «Спадок нації». Автор ідеї створення стрічки - Леся Воронюк, ініціатор Всесвітнього дня вишиванки.

Презентація книг Марії Чумарної «Вишивання долі» та «Тайнопис вишивки» зробили свято у бібліотеці ще цікавішим і змістовнішим.

День вишиванки продовжили юні читачі бібліотеки в урочисто білосніжних вишитих сорочках. Дівчатка доповнили свої наряди етнографічними аксесуарами. Знову звучали поезії про вишиванки та українську вишивку. Діти ділилися традиціями святкування дня вишиванки та родинними історіями. До речі, Маргарита та Вероніка одягнули сорочки, вишиті ще бабусями для їх мам. Традиція поколінь.

Іноді говорять, що одягнути вишиванку – це ще не значить бути патріотом. Частково –  так . Але з іншого боку: якщо не одягати вишиванку. не розмовляти і не оберігати рідну мову? Не берегти творчість Шевченка, Франка чи Лесі Українки? Тоді чим ми будемо наповнені? Не забувайте: «Від того, які ми нитки вплітаємо в наше життя, залежить, настільки воно є яскравим і гармонійним!»