ЇЇ дебютний
роман «Мелодія кави в тональності кардамону» - драматична історія забороненого
кохання юної дівчини-сироти до набагато старшого за неї одруженого польського
шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя, став одним із
лідерів продаж в Україні за рейтингом книгарень. Не менш популярною стала
наступна книга авторки «Мелодія кави у тональності сподівання». І вже до кінця
року шанувальники творчості Наталії Гурницької очікують виходу
українсько-польського серіалу «Кава з кардамоном». А до цього…
«Коли я писала книгу, в мене було відчуття, що
головне – її написати. У мене не було ні страху, ні якихось відчуттів, що вона
не відбудеться. Я просто знала, що маю працювати над книжкою. Якщо вона буде
хорошою, то знайде свій шлях до читача. Я звернулася у львівське видавництво і
книгу зразу взяли до роботи, але, щоб її швидко видати, треба було зробити це
власним коштом. Обкладинку робила моя донька, папір подарував тато…Мені її
фактично подарували на ювілей, усі друзі і родичі спільно зробили такий подарунок».
Чарівна гостя розповідала про написання роману, сюжет, використання
родинних історій, створення образів, характерів героїв… «Я завжди дуже любила історію і навіть хотіла після закінчення школи йти на історичний факультет… захоплення історією і Львовом у мене було завжди. Моя родина переселилася до Львова із Сокаля в середині XIX століття, може, саме тому це століття є таким близьким для мене. Мої герої живуть там, де жили мої родичі, я назвала героїв іменами родини, хоча історія «Мелодії кави у тональності кардамону» не родинна, а більше вигадана».
Розмова вдалася щирою та відвертою. Чому відома письменниця вважає не менш відому Олену Печорну своєю хрещеною мамою, про роботу над завершенням трилогії, про книги, які мріє написати в майбутньому і, звичайно ж, про «справжнє диво», як називає зйомки фільму сама пані Наталя, розповідала гостя онлайн-зустрічі. З любов’ю - про роботу акторів, власну епізодичну роль у серіалі, про відповідальність кожного актора та майстерність втілення, зріднення їх з героями, про зміни в сценарії… Тому і сама авторка з нетерпінням очікує виходу серіалу. До речі, серіал запланований на три сезони по 10 серій, адже і книга задумувалася, як трилогія.
«Саме зараз я працюю над третьою книгою. У мене так сталося, що спочатку
я написала першу частину, потім другу, а потім відчула, що втомилася. І захотіла на якийсь час це відкласти. Тому написала цілком окремий роман «Багряний колір вічності». Це моя родинна історія. Історія про часи, коли Львів захопили совіти. Фактично, це історія життя однієї жінки від часів довоєнного Львова, тоді Львова сталінських репресій і до наших днів. Життя головної героїні було зруйноване сталінськими репресіями, а вона з дітьми була вивезена в Казахстан. Далі сюжет книги перетинається з подіями революції Гідності в Києві, подіями АТО і поступово стає зрозуміло, як події минулого переплітаються з сьогоденням.
Звичайно ж, не все встигли обговорити. Час летів швидко... Тому ділюся ще однією таємницею: про що б хотіла написати ще Наталія Гурницька.
"Коли я писала «Багряний колір вічності», про Львів передвоєнний, Львів 30-х років, він мене дуже зацікавив, я зрозуміла, що є море матеріалу, який просто не вмістився в моїй книзі. І це перше, про що мені хочеться написати. Можливо, також з переплетенням із сучасністю, але хочеться написати роман про довоєнний Львів. До Другої світової війни.
А ще, коли ми знімали тизер на книгу «Мелодія кави в тональності кардамону», то були в Підгорецькому замку і там я вперше, хоча досі в таке не вірила, побачила щось аномальне. В цьому замку взагалі було відчуття присутності чогось дивовижного і загадкового. Настільки аномального, що ця тема й досі мене не відпускає. Можливо, мені саме тому щось там відкрилося, бо я мушу написати про це книгу? Є бажання поїхати в Підгорецький замок ще раз, після завершення написанні трилогії «Мелодія кави». Можливо, це навіть не ця «біла пані», про яку кажуть, що вона привид замку, може, це щось інше, але щось там однозначно таки є."
Чекаємо нових книг і зустрічей, пані Наталю!
Немає коментарів:
Дописати коментар