Фільм показали за програмою 22-го Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA
«Тема цьогорічного фестивалю - Рідкісний ресурс". Модератор зустрічі Олена Бурім зазначила: « Тема виникла з асоціацій і роздумів щодо угоди про рідкісноземельні метали: "У нас і справді є що викопати. А ще у нас є унікальні чорноземи. А також є ресурси, які не викопаєш, але вони не менш цінні за метали".
Це була інтегративна інклюзивна зустріч творчої студентської молоді та молоді ГО «Рівновага - плюс» групи «Надія Є!»
Документальний фільм Антоніо Лукіча викликав різні емоції, змусив замислитися, мотивував до розмов, зокрема про «свої історії».
Українського режисера називають одним із найвиразніших і найтепліших українських режисерів нового покоління. Його дебютна стрічка «Мої думки тихі» стала справжнім відкриттям, а фільм-новинка «Як пройшли мої літні канікули» , запропонований для перегляду, - це теплий погляд режисера на життя молоді, її мрії й надії.
«Кожен із нас колись писав цей твір. Це відбувається кожного 1 вересня, але чомусь завжди застає тебе зненацька.
Мені стало цікаво, а як підлітки у сучасній Україні провели своє літо? Як діти з різних куточків України - по-різному чи, навпаки, однаково - відчувають життя? Що спільного серед них, що різного? Ми звикли чути історії про «відпочинок на морі», «велосипедні прогулянки» та «спортивні перемоги». Але що розкажуть підлітки в сучасній Україні? Чи буде їхнє життя виглядати якось інакше?» Але навіть війна не в силах скасувати їхню молодість і пристрасть до життя, до емоцій і пригод.
15-хвилинна стрічка об’єднала всіх учасників зустрічі. Говорили про війну, про біль і втрати, але й про мрії, про віру, про надію.
Жвавий діалог після перегляду фільму – це успіх і цікавий досвід, який матиме продовження.
Немає коментарів:
Дописати коментар