"Коротка
проза - це моя слабкість. Історії, ніби розрізнені, але пов'язані водночас. Про
короткий епізод, довжиною в день, годину або про ціле життя. Історії найбільше
про дитинство, трохи про юність і зовсім трохи про дорослість. Вони такі щемкі,
тужливі, сумовиті але в них багато світла, наскрізного бачення серцевини тих
подій, які описуються.
Це не оповідки до ранкової кави, ні. Це розповіді, які витягнуть із вашого нутра власні спогади про дитинство, сільський побут, якщо він був вам знайомий, про диваків, про давні обрАзи, про щось таке, що хотілося забути, а воно гад не забувається, про щось таке, що хочеться запам'ятати, а воно вислизнуло, здиміло.
Описи сільського побуту, природи такі чудернацько-прекрасні. Ніякої романтизації але ж і краса неймовірна. Запахи, звуки, відчуття - стовідсотковий ефект присутності.
Це одна з тих книг, які можна перечитувати, відкривши навмання будь яку сторінку. Шануймося і читаймо". Із відгука у фейсбуці: #таня_пише #таня_читає
Немає коментарів:
Дописати коментар