19 лютого у бібліотеці-філії №4 відбулася зустріч із молодим українським письменником Марком Бабаревичем, фіналістом «Коронації слова», військовослужбовцем, учасником АТО/ООС та повномасштабної російсько-української війни,
До
бібліотеки завітав письменник із презентацією роману «Тінь від полум’я»,
новинки видавництва «Богдан».
«Головний
герой роману повертається до Києва у пошуках нового життя. Його шлях
переплітається з криміналом, проросійськими угрупованнями й відчуттям, що життя
стало пасткою. Але в цій історії є більше: спогади, що оживають, запитання, на
які немає відповіді, і бажання знайти себе у світі, який здається чужим. Олегу
доведеться протистояти не тільки наслідкам контузій і ПТСР, а й байдужості
суспільства»
Роман
Марка Бабаревича написаний у пригодницькому
жанрі. Насправді, роман «Тінь від полум’я» - сплетіння
доль, важкий подих повоєнного життя, болючий, але водночас дарує надію. Це
історія про тих, хто повертається додому, але не завжди знаходить спокій, що
так актуально в наших реаліях.
Відгук
про зустріч у фейсбуці залишила Тетяна Костанян.
«Послання
від Марка
Мабуть,
таких молодих письменників ще не було у нашій бібліотеці. 26 років цьому привабливому
авторові кількох романів, один із яких презентували на сьогоднішній зустрічі.
Хоча сам Марк Бабаревич міг би стати прототипом
непересічної оповіді про те, як юнак із російськомовного містечка, син
священнослужителя, спортсмен записався добровольцем і відслужив за контрактом
три роки в АТО. А ще встиг отримати диплом юриста і народити з коханою дружиною
сина Матвія.
Що
надихало його захищати Батьківщину тоді і зараз, бо, маючи кілька контузій,
продовжує служити і вирватися на зустріч ледь вдалося з дозволу начальства?
Як
завжди питань було достатньо: і про письменництво і про особисте; всім було
цікаво дізнатися думку цього молодого чоловіка, а відповідав він щиро і
приязно.
Так
яке послання ми усі отримали від Марка? Інколи у запитуючих тремтів голос, коли
йшлося про щось особливо щемно-болюче.
"Будьте
як діти! Радійте життю і вірте у краще!"
Дуже
хочеться, щоб так і було. Дякую!»
Немає коментарів:
Дописати коментар