29 листопада 2017 року у бібліотеці-філіалі №4 відбулася творча зустріч з письменником, переможцем літературного конкурсу "Коронація слова" В'ячеславом Васильченком.
У художню літературу В'ячеслав Васильченко прийшов "з науки, правоохоронних органів та бізнесу" і обрав особливуу форму спілкування - сучасний детектив. Його серія романів-детективів про Богдана Лисицю, якого, як головного героя своїх творів, вигадав давно - захоплююча. Ще у студентські роки почав писати, хоча перші "письменницькі" симптоми з'явилися ще у дитячому віці. Вчасно не знайдений і не вивчений вірш не з "хрестоматії" був замінений на власний, написаний пізно ввечері ще у 5 класі. Гість із Києва розповідав про створення сюжетів, звідки приходять ідеї, чому вважає детективи "міською казкою", ділився досвідом спілкування зі студентами на лекціях, враженнями від роботи як "експерта " "Коронації слова"... Спілкування з читачами вдалося київському гостеві. Відповіді серйозні, інколи іронічні, не розчарували читачів, а спонукали до розмови.Тим часом, усі охочі можуть не тільки прочитати презентовану під час зустрічі новинку - роман "Жорстокі ігри Вельзевула". Пропоную переглянути блог В'ячеслава Васильченка, де як лінгвіст, він розслідує не менш цікаві проблеми, бо вважає: "Жодного дня в нашому житті не буває без мови. Вона звучить в нас i поза нами, вона нас вихваляє й ображає, лікує й нищить. Вона – той надійний i досконалий ланцюг, що єднає нашу свідомість із довколишнім світом.
Вона – той мікроскоп, що вивчає навколишній світ, досліджує й дає потрібні для нашого повнокровного спілкування назви всьому, що нас оточує. Вона – це той вправний пензель, що витворює мистецькі шедеври від анекдоту чи пісні до шедеврального роману чи закону державного". Чи не так, панове?
Немає коментарів:
Дописати коментар