Веселі пригоди улюблених героїв продовжуються

 «Так герої книжок схожі на нас! Тому ж і улюблені», - відверто заявила другокласниця Вікторія під час літературної гри «Веселі пригоди улюблених героїв», яка відбулася 27 листопада 2019 року у бібліотеці-філіалі №4 .

Запропонована другокласникам  гра-мандрівка у чарівний світ  дитячої книги  відгукнулася зливою емоцій: «Розкажіть  ще про Курдуплика! Що з ним сталося далі? А Ви вірите у країну Навпакинію?»  Це відгомін зустрічі в казкаркою Тетяною Ваценко. Дітям сподобалося спілкуватися з письменницею! А ще ж і подарована книга «Країна Навпакинія» у класі тепер займає особливе місце: нехай всі бачать подарунок справжньої казкарки.

 Тому мандрівку почали із Курдуплика та Курдупленят. Читали, згадували події, відгадували експромт-вікторину. Захопилися і  далі вже грали за книгами Тетяни Луньової «Зайченятко У», Оксани Демченко «Країна Замазурія», Ол. Монич «Капризуля Левеня», Анастасії Альошичевої «Запаслива білочка»… Улюблених героїв ставало все більше! Вони дружать, сперечаються, помиляються, допомагають один одному... Вже незрозуміло, хто на кого схожий – чи то діти на героїв чи герої на школяриків. Та головне, що діти з насолодою читають книги, вміють уважно слухати, думати, відгадувати, логічно мислити, (хитрити також!), висловлювати думки. З вами завжди цікаво! До зустрічі!

 Т

Українська драма 1918 року за романом Ольги Михайлової

     21 листопада 2019 року у бібліотеці філіалі №4 відбулася творча зустріч із істориком, політологом, публіцистом Ольгою Михайловою, яка завітала до Полтави з презентацією роману "Перегляд".

     Ольгу Михайлову називають титаном суспільної думки в Україні. Чому ж вона взялася за художню прозу? Гостя пояснила, що ЇЇ роман - це художнє переосмислення тих поворотних моментів, які в 1918 році спричинили вибір майбутнього України. Дискутуючи на тему " Українська драма 1918 року" не можна не говорити про історичні постаті Павла Скоропадського, Євгена Коновальця, Симона Петлюри, не можна мовчати про ті роки, які мають неабиякий збіг із сьогоденням.
 Запрошена на зустріч модератором доктор історичних наук, завідуюча кафедрою історії Ураїни ПНПУ Людмила Леонідівна Бабенко нагадала присутнім цікаві факти драматичного 1918 року.
Гостя з Києва змістовно відповідала на запитання, пояснювала своє бачення історії України цього періоду, яке їй вдалося передати в романі "Перегляд".
Цікава думка Ольги Михайлової про  історичну пам'ять викладена в передмові: "Пам'ять не належить сама собі. Вона підневільна, закріпачена, підвладна... Ми пам'ятаємо те, що належить пам'ятати людині свого кола і статусу, а що лежить поза тим - забуваємо легко. І не можемо пригадати, доки хтось не нагадає".Роман "Перегляд" спонукає до роздумів, обговорень...  "камінь, який котиться, мохом не обростає" Дякуємо, пані Ольго,  за  подарунок ! Книга Ольги Михайлової "Павло Скоропадський "Усі підуть за мною, крім негідників" буде цікава всім, хто хоче знати історію України.

Вільні творять майбутнє!

     Напередодні Дня Гідності та свободи  дев'ятикласники Розсошенської гімназії прийняли рішення взяти участь у годині пам'яті "Овіяний мужністю кожен їх крок"
Зустріч із учасником Майдану та АТО Владиславом Контарчуком перейшла у дружню відверту розмову. Вже через десять хвилин учні відчули щирість і беззаперечні знання, компетентність Влада майже в усіх питаннях.
"Якою Ви бачите армію в Україні? перший свист кулі... було страшно? не відчуваєте муки совісті за перервані життя? чи може наш народ змінитися? чому старше покоління не вірить в нас? як ви готувалися до виборів? чому Україна наступає на одні й ті ж граблі? чому нам потрібно обов'язково до когось приєднуватися? чи не повторять закарпатці долю Криму?
Продовжити запитання? Їх було багато: непередбачуваних, провокаційних, підготовлених і експромт, болючих для Соні та Кирила, які переїхали з Донбасу та Луганщини, були і з почуттям гумору, але безглуздих не було. Серйозні про серйозне. Це наша молодь. Поважаю і пишаюся.

Фан-паті з Курдупликом і Тетяною Ваценко!

21 листопада 2019 року в бібліотеку-філіал №4 другокласники НВК 85 спішили, бо на них чекала не зустріч, і не гра,  а справжя вечірка - фан-паті з Курдупликом та його "мамою".
Кожен із собою приніс малюнок Курдуплика таким, яким намалювала  героя уява дітей. Які ж бо вони чудові та різні! Один за одним "стрибали Курдуплики й Курдупленята", щоб зайняти почесне місце на виставці.
Діти поглядали на двері ,чекали з нетерпінням казкарку, бо справжня,  не з малюнка, в їхньому житті повинна була з'явитися вперше. Відкрию таємницю: пані Тетяна не запізнювалася, вона просто стояла  та із задоволенням слухала відгуки дітей про Курдуплика, про країну Навпакинію.
  Та за п'ятихвилинне "запізнення" дитяча письменниця Тетяна Ваценко нагородила малечу годиною казкотерапії. Артистично, з почуттям гумору, емоційно гостя читала поему-казку, розповідала про те, як народилася ідея створити книгу, про таємниці малювання, адже вона майстриня-ілюстраторка.
А ще літературні ігри, загадки-відгадки, теплі погляди дитячих очей, щирі запитання  та не менш щирі відповіді. Позитивних емоцій отримали всі: Тетяна Ваценко, діти та їх батьки, які не могли забрати малечу... "А коли ще ми побачимося" . "а ви до нас прийдете", "можна я Вашу книжку візьму почитаю меншому братику". Читайте і насолоджуйтеся пригодами Курдуплика!

Моя улюблена книжка

13 листопада 2019 року у бібліотеці-філіалі №4 відбулася літературна гра "Моя улюблена книжка".
Кожен із учасників гри мав право, зареєструвавшись попередньо, презентувати улюблену книгу... але за певними правилами:
1. не називати заголовок книги;
2. не говорити про улюблену книгу, а спробувати розповісти емоційно: жестикулюючи, граючи німу роль, загадати загадку про героїв книги;
3.якщо книга відгадана, то переможець може поза чергою розповісти про свою улюблену книгу;
4. якщо ж перша книга залишилася не відгаданою, то можна спробувати  намалювати героїв або підказати ключові слова.
Діти грали із задоволенням і, майже всі книги були розгадані на другому кроці. Адже учасники так "вживалися" в роль улюблених героїв, що шансів бути невпізнаним не залишалося. Як нагорода за кмітливість та винахідливість дітям не тільки презентували гарно ілюстровану книгу нашої краянки Тетяни Ваценко "Країна Навпакинія", але й сама казкарка пообіцяла приїхати до юних чомусиків! Ще й не сама, а з "Курдупликом". Саме так називається нова книга письменниці, яку вона сама й проілюструвала.

"Говори, серце, не мовчи"

  "Що ж,  розмови лікують ", -  вкотре погоджуюся із Жанною Куявою після розмови із гостею   7 листопада 2019 року.
      На  творчій зустрічі із читачами бібліотеки-філіалу №4 чарівна  молода письменниця з Києва презентувала новий роман "Говори, серце, не мовчи", який вийшов у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" до 26 львівського книжкового  форуму.
      Захопливі історії про кохання і зраду, любов і ненависть, віру та сподівання, надію та випробування, людські злети та падінь заплела авторка в таку тугу косу спогадів, роздумів, життєвих доль, що інколи роман сприймається як драма.        Насправді, талановита письменниця  вдало поєднує непрості, непередбачувані, сповнені таємниць роздуми-спогади героїв в один сюжет книги, але з якими карколомними поворотами?
      Щира, відверта, з властивим їй  почуттям гумору Жанна Куява завоювала серця і душі читачів. А ще який вона прекрасний психолог! Окрім порад та мудрих роздумів (до речі, книга цим багата) гостя ніби інтуїтивно відчувала, що хоче почути читач. Розповідала багато й цікаво про улюблені книги, з любов'ю про Волинь, про рідних, із сумом про студентське життя, але ж і  щиро сміялася, посилаючи імпульси позитиву й енергії. 
     Безмежно вдячні пані Жанні за романи, за розмову, за щирість та безпосередність, за любов до людей! До нової зустрічі!

Магія Тетяни Рубан

31 жовтня 2019 року у бібліотеці-філіалі №4 зібралися  юні читачі, щоб зустрітися з Тетяною Рубан, чарівною письменницею, автором тепер улюбленої книги  "Нічийні". 
Година спілкування "Нічийних дітей не буває" стала щирою та відвертою розмовою між "коронованою" письменницею та допитливими школярами. Небайдужість дівчаток та хлопців мене також здивувала: серйозні запитання, сповнені співчуття погляди, відверті думки. Коло розмови швидко розширилося: відносини з батьками, однокласниками, місце в житті героїзму, кіборги, події на Сході країни і знову "Нічийні". А ще багато-багато запитань, чим схвилювали чарівну гостю.

     Повість "Нічийні" - це справжні емоції, які дозволять читачеві будь-якого віку відчути себе на місці героїв, змусять обернутися і, можливо, вчасно простягнути комусь руку дружби й підтримки чи просто усмішкою зігріти серце. Читайте! Радимо!