середа, 24 квітня 2019 р.

Знайома й незнайома бібліотека


Бібліоподорож  «Бібліотека знайома і незнайома», що відбулася у бібліотеці-філіалі №4 в день книги "Читаємо разом!", принесла задоволення і  юним читачам-вихованцям ДНЗ 47 «Золота рибка», і вихователям, і працівникам  бібліотеки. 
Щира та відверта малеча хотіла дізнатися про все: найновіші книги, де вони беруться, чому вдома книг менше, ніж у бібліотеці, чи є в бібліотеці дитячі журнали та  як змусити тата читати їм ввечері  книги і ходити у вихідний день до бібліотеки.
Неймовірна зустріч - літературна гра-розповідь, бесіда про найулюбленіші книги наших читачів та їх авторів, загадки-відгадки, а насамкінець, обмін подарунками. Діти подарували книгу «Чаппі» Аманди Грехем і Донни Гайнел, яку «вже читали-перечитали» в групі. Взамін отримали  пізнавальну книжку-гру «Сонячна система» - подарунок від Лакі Букс. Читайте та грайте, пізнавайте світи! 
Щиро дякуємо! До нових зустрічей!






Літературні балачки "Все й про все ми хочемо знати"


В День книги "Читаємо разом" до бібліотеки завітали першокласники НВК 85  на літературні балачки «Все й про все цікаво знати!»
Під час бесіди-гри діти дізналися, в яких книгах живуть їх улюблені герої та хто їх створив, чи дійсно існують хлібне дерево та цукеркове, чому  пінгвіни водять дітей у дитячі садочки, а реп'яхи чіпляються до одягу, чим відрізняються енциклопедії від художніх книг, як створюються книги і хто такі ілюстратори. 
 Затрималися в бібліотеці діти добровільно, бо цікавою виявилася подарована читачами  книга "Чаппі" Аманди Грехем і Донни Гайнел – читали та обговорювали найзворушливішу історію  звичайного коричневого 
цуценяти на ім’я Чаппі. 
Все-таки цікаво читати разом! Долучайтеся! Чекаємо!







ЧИТАЄМО РАЗОМ!!!


23 квітня у бібліотеці-філіалі №4 відбувся День книги «Читаємо разом!», присвячений Дню книги та авторського права.
Протягом дня Олена Олександрівна та Світлана Анатоліївна проводили інформаційні огляди, експрес-репортажі  для дорослих та літературні ігри для дітей; знайомили читачів з новими книгами, ділилися думками про прочитані. Діти дивилися мультфільми, читали журнали, переглядали буктрейлери дорослі.
 Приємно, що в цей день до книгозбірні завітали й родинами – кожен  знайшов свою книгу. Аня нарешті взяла читати  книгу «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко, про яку дізналася від однокласника, а Маші бабуся порадила  - «Історії про свинку Мерсі».
Для Даші та її мами відкриттям стала книга Ніни Найдич «Сон Маринки», ілюстрації до якої створила молода полтавська художниця Марія Панченко. А першокласник Вітя Кутейко намагався переконати, що  немає кращого дитячого письменника , ніж Олександр Зімба.
Вихованці ДНЗ 47 "Золота рибка" завітали до книгозбірні, щоб здійснити бібліоподорож "Бібліотека знайома й незнайома". 
З першокласниками НВК 85 організували та провели літературні балачки "Все й про все цікаво знати"
Цікавий та пізнавальний вдався День книги! То ж читаймо разом!








середа, 17 квітня 2019 р.

ПИСАНОК ВЕСЕЛИЙ ВІЗЕРУНОК


Виготовлення писанок в українській культурі має дуже давнє походження. Наші предки вірили, що вона має магічну силу — приносить добро, щастя, захищає від усього злого.
 16 квітня 2019 року  у бібліотеці – філіалі №4 у День Великодніх ідей відбувся  ряд майстер-класів по виготовленню писанок.
 Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Бібліотекар Світлана Анатоліївна розповіла дітям як правильно розписувати великодні яйця та переповіла історії, легенди про виникнення писанки.
 Розпис писанок – древня українська традиція, що окрім естетичного має й потужне сакральне значення. Колір, символ – усе обирається не просто так. Читачі нашої книгозбірні про все це добре знають із книг, журналів, представлених на виставці «Світле свято Великодня», та захотіли піти незвичним методом оздоблення писанок – не лише розписуючи їх, а й створюючи  писанки-мотанки, технікою виготовлення   яких поділилася чарівна львів’янка майстриня Євгенія Коцур. 
 Малеча, дорослі, школярі старанно повторювали за бібліотекарями всі дії з виготовлення писанок-мотанок залюбки опановували нову техніку виготовлення писанок.






















вівторок, 16 квітня 2019 р.

ДЕНЬ ВЕЛИКОДНІХ ІДЕЙ


16 квітня 2019 року в бібліотеці-філіалі №4 відбувся День ВЕЛИКОДНІХ ідей!

Діти і дорослі мали нагоду в цей день відвідати майстер-класи по виготовленню писанок, поділитися власними традиціями святкування, секретами та рецептами приготування великодніх страв. 
Великодня пора — це час, коли трапляються маленькі та великі дива. 
Доступно, просто і щиро розказувала бібліотекар Світлана Анатоліївна у що вірять християни всього світу і чому шанують Великдень як найбільше свято.
  Мудрі та щирі п'ятикласники ЗОШ №23 ділилися думками, спогадами про святкування Великодня у своїх родинах, разом розкривали саму сутність свята, його духовне значення. Світлана Анатоліївна ознайомила дітей із народними традиціями святкування, які допоможуть дітям глибше і повніше зрозуміти сенс Христового Воскресіння; переповіла легенди про писанки,  розкрила секрети їх символіки та запросила на майстер-клас  по виготовленню писанки-мотанки.

 Дітям бібліотекарі презентували  книги "Весняна книжка" та “На Великдень” —  збірники світлих і теплих історій від сучасних українських письменників про найрадісніше свято всіх християн. 
Для дорослих в бібліотеці організована виставка "Світле свято Великодня", мета якої донести, що найкращий спосіб відзначення цих свят — добрі вчинки, світлі думки, єднання з родиною.
















пʼятниця, 12 квітня 2019 р.

На радість людям!


      11  квітня 2019 року у бібліотеці-філіалі №4 відбулася довгоочікувана зустріч з восьмикласниками ЗОШ №23.
      На літературних посиденьках «Великодній дивосвіт» говорили про великодні традиції, звичаї українців, як у нас на батьківщині, так і у діаспорі. Легенди, оповідки, прислів’я, приказки, загадки, народні повір’я, великодні жарти – так  Великодня тема знайшла відображення в усній народній творчості нашого народу та в художніх творах письменників і поетів. Цікавою вдалася  віртуальна мандрівка в Латинську Америку, Канаду, Австралію, на острів Хортиця, Миколаїв над Дністром, Коломию: відвідали всі країни, міста, містечка, де є музеї, пам’ятники писанці.
Насамкінець посиденьок  на школярів чекав майстер-клас з виготовлення писанки,  технікою оздоблення якої щедро поділилася з нами майстриня зі Львова Євгенія Коцур.
     Учасниками майстер-класу були переважно дівчатка. Та несподівано  долучився  Ігор, який не тільки вправно обмотував яйце різнокольоровими нитками, а й ділився цікавою інформацією.
«За давніми звичаями, писанка мала малюватися вдома тільки жінкою і в цей час в хаті не повинно бути нікого. Інколи родичі навіть стерегли, щоб ніхто сторонній не зайшов у хату. В хаті могла бути лише маленька дитина в люльці. Жінка мала прибрати в хаті, причепуритись сама, налаштувати свій внутрішній стан, помолитися і лише тоді приступати до малювання писанок. В хаті, де було більше дівчат, завжди малювалося більше писанок. За період до Великого посту могло малюватися 60-100 писанок».
Тато Ігоря  родом із прикарпатського краю, «тому для мене змалечку виготовлення писанок –справа серйозна. Дідусь робить заготовки яєць із дерева і у нас всі в родині вміють розписувати яйця ».
-         Продаєте?, - запитую.
-         Та ні, - всміхається хлопець, передчуваючи моє здивування.- Дідусь говорить, що писанка на радість людям, а хіба ж радість продається?»








понеділок, 8 квітня 2019 р.

Мія Марченко" Місто Тіней"


Янгол, вирізаний зі слонової кістки, — єдине, що залишилося дванад­цятирічній Марті від матері. Її життя змінилося назавжди: переїзд, нова школа, чуже місто і заклопотаний батько, якого вона майже не знає. Чи зможуть вони порозумітися? Чи зустріне Марта нових друзів, особли­во коли на єдину її цінну річ тепер полюють одразу дві магічні істоти: золотоокий сажотрус і таємничий залізний птах? І чи зможе зневірена дівчинка віднайти в душі ту силу, яка перетворить скуте кригою Місто Тіней на Королівство Золотих Веж?
Дебютна повість Мії Марченко «Місто Тіней» — переможець конкур­су «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» з метою простимулювати українських письменників до створен­ня книжок, у яких ключовим є образ сучасної дитини. Також повість відзначена Корнійчуковською премією і здобула перемогу в конкурсі «Коронація слова» в номінації «Найкращий прозовий твір для дітей се­реднього шкільного віку».
Книжка відзначена Корнійчуковською премією, нагородами «Найкраща підліткова книжка року» одразу за кількома рейтингами, а також увійшла до короткого списку конкурсу «Еспресо. Вибір читачів» від «Еспресо ТВ»


субота, 6 квітня 2019 р.

Тетяна Рубан "Нічийні"

Вони мріють гайнути до Одеси, коли зароблять грошей. Мріють отримати свій шанс і вирватись із інтернату.
Леся і гадки не мала, що її найкращими друзями стануть… безхатьки. Юлька, Ємець, Кавказ і Петрик — вони такі ж, як і Леся, лише дбати про себе мусять самотужки.

Тетяна Рубан народилась 1 квітня 1982 року в м. Зіньків Полтавської області. Проживаю з родиною в Полтаві. Закінчила історичний факультет Педагогічного університету, та жодного дня в школі так і не пропрацювала.
З 2007 року почала друкуватись в жіночих глянцевих журналах «MINI»,«BRIDE», «Колизей». Жіночі солодкі історії про кохання. Простий заробіток. Та паралельно я складала в стіл оповідання для дітей, які, я чомусь була впевнена, ніколи і нікого не зацікавлять. Та ті оповідання було не спинити, вони писались і писались. Це продовжувалось до 2010 року,   доки випадково не дізналась що видавництво дитячої періодики «Мамине Сонечко» шукає авторів. З того часу пишу для їх «ВДГ».
За ці роки видавалась в «Барвінку», «Однокласнику». Завдяки «Коронації слова» - в журналі «Дніпро». В книжковій збірці «Незалежність України», видавництва «Мамине сонечко».
Та найважливішими своїми роботами вважаю оповідання до серії книг «Героям слава». Перше «Вибір», про моряків «Ольшанського», під час початку окупації Криму. Друге «Той що оберігає», розповідь про загиблого під час боїв в Донецькому аеропорту лікаря.
Я все життя любила читати казки, а сама пишу повсякденні «дворові» історії. Бо дитинство то цілий світ. І все в тому світі вперше. А як щось відбувається вперше, то виникає так багато запитань. І не завжди за відповіддю, не завжди зі своїм тим втаємниченим і сокровенним прийдеш до дорослих. Бо ті дорослі такі диваки, часто-густо звертають увагу на нікому не потрібні речі, а головного можуть і не побачити. Друзям, буває, всього і не розповіси. А так хочеться поділитися думками з тим, хто відчуває те що і ти, долає труднощі, радіє, сумує, пізнає себе і, так само як і ти, дорослішає. І тоді ти йдеш шукати відповіді в книжках. Де і я їх завжди шукала.
                                                                                                                                                 

понеділок, 1 квітня 2019 р.

Ніна Фіалко Гніздо для зозулі


У новій збірці тернопільська письменниця Ніна Фіалко знайомить читачів зі своїми оповіданнями соціальної тематики і двома повістями, в яких порушує актуальні питання сьогодення. Героїня повісті «Розбагатіємо?», як і багато інших сучасних жінок, прагне залишитися в бізнесі, котрий започаткувала ще на початку переходу країни до нових ринкових відносин. Чи вдасться їй побороти всі труднощі та підступи на шляху до досягнення заповітної мрії? Читайте і ви не пошкодуєте за витраченим часом. У повісті «Сльози Роксоляни» описані митарства сучасних студентів, яким не вистачає коштів, щоб закінчити навчання у приватному інституті. Запропоноване читається легко, затягує напруженими сюжетами і залишає враження для роздумів.