Фан-зустріч із Тетяною Ваценко

           

До бібліотеки-філії №4 завітали другокласники школи 44 на довгоочікувану зустріч із полтавською казкаркою Тетяною Ваценко.

Юні читачі разом із гостею поринули у фантастичний світ Курдупляндіі, познайомилися з Курдупликом та іншими героями.

«Читати казку із письменницею цікавіше», - поділилася своїми емоціями Маргарита після зустрічі.  

Тетяна Ваценко охоче розповіла дітям про пригоди своїх казкових героїв від «самого їх народження». Слухаючи казки, школярі отримали рідкісну можливість пофантазувати. Уявивши себе казковими героями, мандрували Курдупляндією. Читаючи, кожен міг відчути себе  сильним, хитрим, спритним, добрим і великодушним, сміливим і мужнім. «Так само можна знайти своє місце в реальному світі», - ділилася думками Тетяна Ваценко. – Для цього ж і існує казка».

Для школярів неочікуваним відкриттям зустрічі стала 
 представлена  потаємна сторона творчості казкарки. Тетяна Ваценко – талановита ілюстраторка. Вона розповіла дітям, як творить казковий світ звичайними кольоровими олівцями. Діти дивувалися мистецтву художниці та вже замовили на майбутнє майстер-клас.

Фан-зустріч не закінчилася, бо у запасі у казкарки було ще багато див. Гостя читала дитячі поезії, розповідала віршовані казкові історії. Декламуючи та зображуючи героїв віршів, авторка  розвеселила юних шанувальників казки, закохала у себе  другокласників.

«Для багатьох дорослих одним з найяскравіших спогадів дитинства є те, що їм колись читали казки. І у кожного з нас були свої улюблені, які ми могли слухати нескінченну кількість разів.Мене казка не залишає ні на мить. Завжди зі мною».

Загалом зустріч пройшла пізнавально, весело та цікаво. Крайнім сюрпризом для дітвори стала розповідь письменниці про мистецтво витинанки.

Чарівне мереживо робіт Тетяни Ваценко – це магія споглядання, коли майстриня різцем по паперу «малює» дивовижних птахів, чудернацьких тварин, казкові квіти.

«Майстром своєї справи стане із вас кожен, - запевнила гостя зустрічі насамкінець розмови. – Маючи бажання й терпіння ви обов’язково досягнете успіхів. Треба завжди йти до своєї мети. Так здійснюються дитячі мрії!»

 

Літературні середи з Марфою Буторіною.

Петро Дениско народився 1954 року в селі Загрунівці на Полтавщині. За освітою - інженер -електрик. Писати художні твори почав після 45 років. Перевагу надає короткому жанру.

2010 року вийшла друком його книжка "Казки для Іванка". "Строката гора" - збірка оповідань, де поєдналися різножанрові історії. Один із розділів має назву "Казкове". Три казкові оповіді - неповторні історії, які так і манять, щоб їх переказали нащадкам.

Одна із книг неодмінно стане вашою улюбленою…

          У бібліотеці-філії №4 відбувся день нової книги, на якому було презентовано 157 книг, подарованих читачами у межах проєкту «Подаруй цікаву книгу бібліотеці».

       Серед новинок -14 книг німецьких авторів, перекладених українською мовою, які отримала бібліотека у межах проєкту  «Німецька книжкова полиця в Україні».  

Експрес-репортажі, підготовлені працівниками бібліотеки, допомогли читачам познайомитися з новими іменами в сучасній німецькій літературі. Урсула Познанскі – найуспішніша письменниця молодіжного жанру у Німеччині. Дженні Ерпенбек, авторка роману «Прокляття дому», який найактивніше перекладають останніми роками. Юдіт Герман критики одностайно визнали голосом покоління. Роман Даніеля Кельмана «Тіль» був включений до списку Міжнародної Букерівської премії.

На перегляді літератури «Від улюблених авторів» - романи Олени Волинської, Галини Матвєєвої, Ніни Фіалко, Оксани Кір’ян, Ірини Агапєєвої, Артема Чапая, Оксенії Бурлаки… Атмосферні історії, несподівані сюжети, що повертають віру в чудеса, герої, з якими хочеться подружитися й бути до останньої сторінки.

         Перегляд літератури «Рядки, написані війною» презентував книги військових письменників, поетів і волонтерів. Віталій Запека, Володимир Коротя, Віктор Яневський, Валерій Пузік, Олена Задорожна, Ольга Криштопа.

         На переглядах літератури «Світові бестселери»  - новинки Стівена Кінга, Сари Джіо, Алекса Джорджа, Саллі Руні, Луїз Міллер, Кейт Расселл, Януша Вишневського.

Дитячі книги представлені новинками від улюблених авторів та коміксами, яких ще все-таки недостатньо у книгозбірні.

Нові книги в жанрі нон-фікшн варто прочитати кожному. Тому перегляд новинок "Український Non-fiction" для тих, хто любить читати документалістику, книги по саморозвитку, психології.

Багато нового, цікавого й несподіваного знайде читач у книзі Сергія Піддубного «Українська мова – мова вільних людей». У ній про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню.

         Щоб без проблем освоїти тонкощі спілкування українською мовою, радимо  новинку Олександра Авраменка “100 експрес-уроків української”. У  самовчителі стисло і просто пояснюються складні моменти слововживання і побудови фраз. Книжка дає відповіді на численні запитання і виправляє типові помилки. Як Ви гадаєте: Мона Ліза усміхається чи посміхається?

 

 

 

Мандрівка у часі та просторі із читацьким клубом БФ Жива сучасна бібліотека.

             

Наша бібліотека залюбки доєдналася до 4-го читацького клубу, який ініціювали Благодійний фонд «Жива сучасна бібліотека». Цього разу запропонували до обговорення дві книги: роман Тані Малярчук «Забуття» та дослідження Тетяни Осташко «Україна В’ячеслава Липинського».

В обох книгах мова  про українського історика польського походження, філософа та, як дехто називає невдалого історика й засновника українського монархізму, В'ячеслава Липинського"

Тетяна Осташко не обмежується просто фактичним описом подій, а досліджує ідеї та концепції, які розвивав Липинський. Авторка також висвітлює його взаємодію з іншими діячами свого часу, що розширює наше розуміння контексту, в якому він діяв. Богдан Лепкий, Микола Шемет, Євген Чикаленко, Василь Доманицький…

Книга містить значну кількість документальних джерел. Це наукова праця, але написана в доступному стилі, що робить її цікавою не лише для істориків-науковців, але й для  допитливих читачів.

Роман Тані Малярчук – це книга-спогад, книга-міркування героїні, нашої сучасниці, її навчання, кохання, пошуки. А паралельно – історія життя поляка Вацлава Ліпінського, якому випало стати українцем.

Життя  В’ячеслава Липинського у романі зображено у яскравих кольорах із найдрібнішими деталями. Завдяки художній майстерності авторки ми поринаємо у світ Липинського, поляка, який понад усе любив Україну - "моторошний виплід його уяви - країну, якої немає".

Неділі святкових ідей продовжуються.

             

У бібліотеці щонеділі збираються гуртківці на передріздвяні посиденьки.

 Різдво Христове - одне з найважливіших церковних свят і одне з найулюбленіших свят дітвори. Це особливий період, який символізує тепло, родинні зв'язки, світлу радість.

Цікаво дізнатися історію свята та як святкують Різдво в Україні. Хто не знає, той дізнається, бо хто знає, той поділиться своїми знаннями. Такий закон посиденьок у бібліотеці.

Різдво Христове українці святкують щозими, однак не так давно дата святкування змінилася. Раніше це велике християнське свято припадало на початок Нового року, а саме 7 січня. А далі? То справа тих, хто прийшов на майстер-клас. Ділилися інформацією залюбки: про ново юліанський календар, чому святкують Різдво вже не 7 січня, а 25 грудня.

Інформація збиралася, як сніжинки у велику сніжку.

 «Святкування Різдва розпочиналося ще напередодні, 24 грудня. Це - Святвечір. З появою першої зірки потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов'язково стояло 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці,  капуста, гриби, риба».

«Страви відрізняються, але кутя завжди є важливою частиною Святвечора».

«Та найважливіше - вся родина збиралася разом за одним столом.

Існувало навіть повір'я, що людина буде цілий рік блукати, якщо не відсвяткує Різдво вдома».

Літературні середи з Марфою Буторіною

Дива народжуються в арт-майстерні.

  

       Юні майстрині, які збираються у бібліотеці-філії №4 щонеділі, продовжують досліджувати символи різдвяних свят і творити їх власноруч.

«Вважалося з давніх часів, що ялинка, як різдвяне дерево, символізує біблійне дерево пізнання добра та зла.

У 1830–1840-вих роках цей символ вже був знайомий більшості українських міст. І всюди було розуміння, що ця традиція німецька. Про неї дізнавалися через німецьких вихідців, які оселялися в українських містах, через кола аристократії, промисловців та інтелігенції, які вже тоді багато  спілкувалися з європейцями».

«А ще - через красиво ілюстровані різдвяні оповідання. Той-таки «Лускунчик» Ґофмана справляв велике враження на дітей. Або різдвяні твори Діккенса вийшли українською у Львові на початку 1880-х років. Атмосфера цих оповідань  надихала відтворювати святкові приготування у своїх оселях».

У ті часи ялинку ставили містяни в родинному колі. Дорослі крадькома прикрашали її, щоб зробити сюрприз дітям. На гілки чіпляли вже знайомі воскові свічки, золоті горішки, яблучка, апельсини та різні ласощі. Коли все було готове, дітей запрошували до кімнати, де на них чекало довгоочікуване кольорове, сяйливе дерево, увішане подарунками. Перші хвилини викликали великий захват у дітей.

Ось, наприклад, як Олена Пчілка в оповіданні «Сосонка» описувала враження Івася, сільського хлопчика, який уперше побачив прикрашене деревце у панській оселі на Різдво:

«Аж і справді “диво” предивне побачив Івась! Як повела його ввечері нянька в покої, та як став він на порозі тієї панської світлиці, та як глянув він на ту сосонку, то аж оторопів! Світе мій ясний! Івась навіть не пізнав своєї сосонки! Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить!»

Роман «Тимчасово переселені» Тетяни Рубан - це більше, ніж просто історія.

Бібліотека-філія №4 гостинно зустріла учасників філософського кафе, тепер уже шестикласників ліцею №26 «Шевченківський».

 Організована для них зустріч із полтавською письменницею Тетяною Рубан була очікуваною. Її книгу «Тимчасово переселені», новинку видавництва «VIVAT», школярі для читання обрали невипадково. Авторка підліткам знайома за повістю «Нічийні», яку школярі вже обговорювали.

Літературне побачення поступово перейшло у довірливу розмову. Реалістичність та динамічність розвитку подій у книзі, складність емоцій та взаємин героїв роману викликало бурхливе обговорення.

Зустріч, як і роман "Тимчасово переселені", торкнулася болючих питань, які у підлітків викликали різні думки. Знову мова йшла про відстоювання власних кордонів, про довіру й зраду, про дружбу, стосунки між ровесниками.

Тетяна Рубан у романі порушує проблему «батьки-діти», «дорослі - підлітки».

  Життєві труднощі підлітків, відчуття самотності, відсутність батьківської уваги та відчуття непотрібності. Письменниця  створила реалістичні образи героїв, що потребують підтримки й розуміння.

Валя і Марго - це образи, які легко впізнати і з якими легко співпереживати. Варто зазначити, учасники обговорень тонко відчувають і передають складність емоцій персонажів, співчувають їм у скрутних ситуаціях. Навіть більше. Сповнені хвилювань, вони готові допомогти порадами, уявивши себе на місці героїв.