Напевно, кожна людина хоч раз у
своєму житті намагалась зробити писанку власноруч. Хтось просто опускав яйця у
фарбу, чи наклеював наліпки, а комусь вистачало наснаги та терпіння виготовити
справжній шедевр – розмалювати писачком.
4 квітня 2018 року у
бібліотеці-філіалі №4 впродовж дня кожен
мав можливість долучитися до етнографічних годин «Намалюю писанку, намалюю», щоб
не тільки дізнатися про написання
писанок, види розмальованих яєць, символічність їх кольорів та орнаментів, але й долучитися до їх розпису. «Традиція писати писанки сягає своїм корінням
в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо
було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було
мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати
дивовижну мову Всесвіту,» - слухаючи оповідки Світлани Анатоліївни, присутні
налаштовувалися на добрі помисли і з чистими щирими думками бралися до роботи.
Крапанки, мальованки, дряпанки - кожне
творіння писанки власноруч, ніби
пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну,
радісну. Кожен, хто побував на майстер-класі , навчився таємного мистецтва
розпису
писанки, і водночас «допоміг силам добра і світла побороти холод і темряву». Адже саме так, по-мудрому, про великодні звичаї і традиції українського народу розповідають книги, представлені на перегляді літератури «Хай буде з нами Великодня казка».
писанки, і водночас «допоміг силам добра і світла побороти холод і темряву». Адже саме так, по-мудрому, про великодні звичаї і традиції українського народу розповідають книги, представлені на перегляді літератури «Хай буде з нами Великодня казка».
Немає коментарів:
Дописати коментар