Дара Корній. 6 вересня 2025 р. 15:00

 

Кожна зустріч із улюбленої письменницею Дарою Корній особлива, як і її книги. 

Хто прочитав «Гонихмарника» чекає «Гонихмарницю». Отже, поговорити буде про що. А ще «Терен-зілля», «Пригоди Змія багатоголового» та «Чарівних істот українського міфу»?!

А ще 5 вересня о 17:00 у Полтавському академічному театрі ляльок відбудеться прем'єра містичної драми-феєрії "Позначений" за повістю Дари Корній "Петрусь Химородник". Не пропустіть!

Пам’ять – це не просто слова. Це дія. Вшануй.

 У бібліотеці відбулися години спілкування із школярами, об’єднані темою пам’яті та пам’ятування.

 Говорили з юнаками й дівчатами про сьогодення, де поруч існують радість і біль.

Понад десятиліття в Україні триває війна. Щодня ми зазнаємо болісних втрат…Як трансформувати наш біль на дію і зберегти живу пам’ять?

Започаткована хвилина мовчання - це лише один малесенький крок до загальної системи пам'яті. Це хвилина, коли в одну мить всі відчувають гордість, вдячність і єднання. Пам’ять – це не просто слова. Це дія.

 У Вінниці родина загиблого бійця мотопіхотної бригади Миколи Рачка відкрила у пам’ять про сина книгарню. Це була його мрія.

У пам’ять про Євгена Щеннікова, який любив вирощувати кактуси, друзі продовжують його хобі. «Сьогодні  саджанці, з історією про Женю, розлітаються світом за донати і вже поселились в домівках сотень доброчинців у десятках міст України і у десятці країн світу! Так памʼятуєм… і так діємо в честь усіх загиблих Героїв і Героїнь, вбитих росією…».

На честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука у Львові заснували літературну премію "Військовий непотріб", ініціаторкою якої стала дружина загиблого.

У Полтаві, на площі біля лялькового театру, є мініскульптура, присвячена пам’яті полеглого воїна, Героя України Юліана Матвійчука з позивним "Бобер".

Нова книжка Марусі Щербини, вже відомої письменниці та книжкової блогерки, «Я напишу тобі завтра», присвячена Дарусі Базилевич, яка разом з родиною  загинула під час обстрілу Львова.

Слова, написані з любов'ю і правдою, мають силу змінювати серця.

Через особисті спогади рідних та друзів розповідати історії  життя та подвигу людей, яких ми втратили в цій війні – це наш обов'язок. Так, біль проживати важко і важко говорити про нього, але зберігати такі історії потрібно, щоб люди пам’ятали. І ті, хто живуть зараз і їхні наступні покоління.

 

 

 

Мені наснилася казка

Українська письменниця Світлана Талан добре знана серед дорослих українців як майстриня реальних історій. Її романи постійно у ТОП 10 найцікавіших книг. Раптом –  «Чорник і Білик», дитяча книга, яка вийшла у несподіваному співавторстві - з сином пані Світлани, серйозним чоловіком.

 «Коли син був маленьким, - розповіла Світлана Талан, - то не засинав без казки. Тож часто доводилося на ходу йому щовечора вигадувати нову. Зараз дуже шкодую, що тоді не записувала їх, а з часом все забулося.

 Казкові герої книжки «Чорник і Білик» якось мені наснилися пару років тому. З того часу не йшли з думки, тож розповіла сину про них. Сказала, що ти на двадцять років ближче до дитинства й запропонувала написати казку разом зі мною. У нього добре працює фантазія, тож нам творилося легко».

 Головні герої – це п’ятирічний хлопчик Микитка та його маленькі друзі Чорник і Білик, яких не мають права бачити дорослі. Вони кумедні, веселі та можуть зменшуватися до розміру пальчика хлопчика. У кожному розділі є цікава пригода, у яку потрапляють наші герої. Також є щось пізнавальне з навколишнього світу, у кінці – питання, які можуть поставити дорослі своїм дітям. Книжка чудово ілюстрована талановитою художницею Еллою Гринько, за що я їй безмежно вдячна. Є також розмальовки для дітей.

 

З Днем Незалежності! З нашим днем!

Сьогодні, як і століття тому, гартується свобода нашого народу. І як століття тому українські поети й письменники написали тисячі й тисячі рядків про одвічну боротьбу та безмежну любов до країни.

Кожен читач мав змогу долучитися до читання поезій про Україну: від класиків до сучасних поетів. Максим Рильський, Олександр Олесь, Василь Симоненко, Леся Українка, Павло Тичина та вірш «Любіть Україну» Володимира Сосюри відгукнувся у пам’яті майже кожного.

Перегляд літератури «Їхня зброя - слово» присвячений тим, кого ми згадуємо щоденно у хвилину мовчання: Максим Кривцов, Вікторія Амеліна,  Василь Паламарчук, Гліб Бабчич, Володимир Вакуленко, Олександр Осадко, Юрій Руф…

Шлях України до незалежності був важким і тривалим, кривавим  і болючим. Протягом багатьох століть сусідні держави намагалися захопити родючу територію та розширити свої кордони.

Війна з росією триває не три роки, і не десять. Про етапи становлення української державності та її боротьбу за власну Незалежність у книгах найавторитетніших істориків і тих, хто боронить нашу незалежність зараз, які були представлені на перегляді літератури «Шлях до Незалежності». 

За бажанням можна було в цей день долучитися до перегляду циклу передач  «Батьки-засновники». Автори проєкту  Наталія Соколенко та Сергій Стуканов разом з істориками  дослідили понад десять століть нашої історії, починаючи з часів Русі.

Поезія душі Юлії Манойленко.

Долі сплелись "немов дерева стовбурами"

   

     У бібліотеці-філії №4 відбулося обговорення роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» у рамках чергового засідання читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки»

"Фелікс Австрія" - це «роман про стосунки, що роблять людей нещасними, а  письменниця просто закохана у Галичину». Для когось – це «родинна сага», хтось називає вигаданою історією, щоб розповісти про тогочасну Галичину. Відгуків багато.

На перший план Софія Андрухович виводить дивне почуття головних героїнь Стефи та Аделі", яке не дає їм спокою. Їхні відносини не мають майбутнього: «любов душить» Стефу і Аделю. Але обом бракує сміливості розірвати коло їхніх стосунків. Це ніби  "і нести важко, і кинути шкода".

Стефа прикривається заповітом Аделиного батька, під виправданням якого вона всіляко опікає інфантильну і хворобливу, вразливу панянку. Аделя приймає її допомогу у всьому. Хто насправді є дівчата одна для одної?

У літературному обговоренні  всі запитання викликали шквал емоцій та дискусій.  Книголюби не розділилися щоб аж занадто на "за" і "проти", але і таких, щоб в "куточку" спостерігали за літературними перестрілками не було. Запитання для обговорення  підготував чат GPT, такий собі україномовний експерт з широкого кола питань. Насправді модератором зустрічі була Оксана Троценко, ініціатор читання роману Софії Андрухович.

Історія двох жіночих доль, що пропонує до прочитання Софія Андрухович, вражає своєю лірично-романтичною чутливістю. Авторка не звела своїх героїнь у плетиво кохання, але їй вдалося художньо прописати особисті відношення дівчат одна до одної.

А як же назва роману «Фелікс Австрія»? Цінності й цікавості  обговоренню додали історичне тло роману, символіка, ілюзії, якими щедро ділиться Софія Андрухович у романі.

Шепіт минулого, який здатен змінити теперішнє.

 У бібліотеку - філію№4 завітала харківська письменниця Галина Матвєєва з презентацією роману «Надто коротке».

Весною шанувальники її творчості вітали улюблену письменницею зі значущою подією. Галина Матвєєва стала  лауреаткою міжнародного визнання та фіналісткою Літературної премії Європейського Союзу 2025 року. Журі відзначило її роман «Ключ соль», який порушує теми ідентичності, особистих втрат і сили мистецтва як засобу самовираження».

Роман «Надто коротке» Галини Матвєєвої, новинка  Видавництва Старого Лева -  прониклива й атмосферна сага про пам’ять, любов і біль, що не відпускає роками.

 Інна, тридцятип'ятирічна піаністка, повертається до Харкова лише на декілька тижнів, щоб зустрітися з друзями, погостювати у братів та звільнити підсобку у ресторані від речей свого покійного батька. Серед залізяччя й старого дріб’язку вона знаходить щось особливе. Спогади власного дитинства та родинної історії оживають у пам’яті, залишаючи ледь чутний, але глибокий слід. І це не лише спогади, а вир забутих почуттів і родинних таємниць, які поступово розкривають її власну історію.

«Казка не казка – а батькам підказка»

Так можна сказати про будь-яку книгу української письменниці, перекладачки, редакторки Оксани Думанської. Вона пише в різних жанрах, включаючи романи, новели, оповідання та есе, що робить її творчість універсальною.

Оксана Думанська є однією з  сучасних українських письменниць, які активно пишуть для дітей. Насправді її дитячі книги люблять читати з дітьми і дорослі. До прикладу,  її "Бабусина муштра» - книжка для дітей про стосунки бабусі та внучки.

Та муштри там немає . Є любов, яка не виявляється в ніжних словах чи обіймах. Оксана Думанська згадує:"Мені колись мама сказала прислів´я: «Дітей треба любити так, щоб вони про те не знали». І я його часто повторюю. До своєї онуки Марійки ставлюся вимогливо, не намагаюся уникати «дорослих» тем, хочу їй якомога більше вкласти в голівку, пояснити, не відмахуватися"

 Та полонила серця юних читачів її книга “Собаче життя кота Хитруна”, яка стала давно улюбленою серед дітей.