Віршовані казки Наталії Забілої

Казки Наталії Забілої мають велику цінність для дітей, оскільки вони сприяють розвитку мовлення, уяви та творчого мислення, знайомлять з навколишнім світом.  Ці твори допомагають зрозуміти, що добре, а що – погано; чому не слід вихвалятися й насміхатися та багато інших важливих ...

Казки допомагають дітям виражати свої емоції, справлятися зі страхами та тривогами, а також розвивати емоційну стійкість.

У світі усе дуже тісно переплетено.

     

        У бібліотеці відбулося обговорення роману Юрія Винничука «Танго смерті», який  серед учасників читацького клубу викликав неоднозначні враження.

Події роману розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові та в часи Другої світової війни четверо друзів (українець, поляк, німець і єврей),  батьки яких були бійцями армії УНР і загинули 1921 року під Базаром, віднайшли безумовну дружбу на все життя. Вони переживають різноманітні пригоди, ростуть, бешкетують, закохуються, захищають рідне місто, воюють, але не зраджують своєї дружби.

Паралельно у книжці йде оповідь про Яроша, який досліджує давні рукописи. До нього потрапляє рукопис одного із тих товаришів, що вижив.

Головна інтрига криється у 12 нотах мелодії танґо, що ніби ниткою пов’язує дві часові лінії. Почувши її, людина може пригадати себе у минулому житті. Але вона має почути цю мелодію до того, як померти.

Обговорення роману «Танго смерті», як і читання, викликало різні емоції.

«Якийсь вінегрет зі стилів письма та жанрів. Іноді здавалась, ніби писали різні автори».

«Якісь частини подобались, але деякі читалися важко й нуднувато»

«Коли оповідь йшла від автора, текст сприймався легко. Інколи доводилося долати дуже довгі речення, іноді на пів сторінки»

 Не всім сподобалися в романі фентезійні моменти та еротичні.

«В оповідях багато діалекту, але без них не  занурило б так в атмосферу Львова тих часів. Сильно, змістовно й неперевершений львівський гумор» 

Занурення в історичний контекст дає можливість набагато краще уявити життя у Львові перед Другою світовою війною, в її часи та період  совецької окупації.

Мабуть, найтяжче в романі - жорстокість стосовно львівських євреїв та масові розстріли політичних в’язнів.

Попри важке історичне тло, Юрію Винничуку вдалося в романі передати  колорит «того Львова»: доволі веселий і з особливим львівським гумором.

І найкоротший відгук – «змістовно, моторошно, жорстко й боляче. Але реалістично. Раджу читати»

 

Улюблений день всіх книголюбів і книголюбок.

  

           День нової книги для читачів бібліотеки – чи не найбажаніша подія.

Трилери й фентезі, дитячі історії й енциклопедії, любовні романи і заплутані розслідування, мотиваційні й психологічні книжки -  всі новинки в один день.  257 новинок українських видавництв  і, найголовніше, 243 із них – подаровані книгозбірні читачами, меценатами, друзями бібліотеки. Все, чого душа бажає читати, було представлено на переглядах літератури та книжкових виставках.

Експрес-репортажі «Відкриваємо нові імена» та інформаційні огляди, підготовлені бібліотекарями, допомогли присутнім краще орієнтуватися в новинках і обрати саме свою книжку. Це дало відчутний результат.

Книгою дня, за версією читачів, стала новинка Ярини Вовк «В утробі хижака», приквел роману «Не плач, моя красуне»

Шанувальникам романтичних історій підготували  добірку ідеальних книжок на літо «Підслухані історії». Любовні романи, ромкоми, класика та навіть трилери з любовними історіями. Новинки Емілі Генрі, Аннабель Моннаган, Джулі Кларк, Б’янки Гіллем, Ребекки Сірл, Міллі Джонсон знайшли своїх шанувальниць.  Черги на читання довгоочікуваних книг улюблених авторів Ірен Роздобудько, Галини Матвєєвої, Дарини Гнатко, Євгенії Кузнєцової довели, що обрати своє наступне читання ще ніколи не було так просто.

Фанатам трилерів також є що читати. Романи Стівена Кінга, Румаана Алама, Саймона Беккета, Алана Джекобсона та новинки українських авторів Ілларіона Павлюка, Сергія Пономаренка, Юрія Даценка, Андрія Кокотюхи не змусить вас нудьгувати. Страхітливі таємниці, запаморочливі гонитви, неочікувані секрети, моторошна атмосфера, химерна краса, жах і моторошна атмосфера.

Світові хіти  Пенелопи Скай, Джоан Гарріс та шалено популярні романи Павла Дерев’янка, Катерини Самойленко, Наталії Довгопол, Ярини Каторож   фанів фентезі проведуть у затишний світ магії й чарівного хаосу, який насправді не такий вже й затишний.

Новинки книжкової виставки «Шедеври нон фікшн» сподобається навіть тим, хто його не читає. Якщо ви й досі вважаєте, що нонфікшн - це суха, емоційно стримана література і не для всіх – запрошуємо до розмови «Для чого варто читати нехудожню літературу».

Бажаємо всім захопливого читання!

 

Зробіть читання дітвори цікавим і забавним.

Маленькі школярики з великим задоволенням починають ходити до школи. Але через деякий час вогник допитливості згасає у їхніх очах. Щоб запалити його знову, варто читати "Віршики - веселинки". Спробуйте, Марфа Буторіна рекомендує!

До збірки увійшли найкращі зразки української дитячої гумористичної поезії авторами яких є Грицько Бойко, Платон Воронько, Леонід Глібов, Євген Гуцало, Катерина  Перелісна, Олена Пчілка, які точно оцінить ваша дитина.  Тут зібрані життєві та кумедні історії зі шкільного життя та дитинства взагалі.  

Як розуміти себе, виявляти ресурси та досягати цілей.

   У бібліотеці відбулася зустріч читачів із психологом Іваном Форманюком, автором книги «Архітектор власного життя».

         Книга складається із тематичних блоків, які містять теоретичну частину та, що є цінним, практики, тобто практичні завдання.

«Ця книга, - ділився думками гість із Києва, - ваша можливість для самовизначення. Чим краще ми усвідомлюємо свої справжні бажання і розуміємо, як їх досягти, тим більше наше життя наповнюється не лише надією, а й упевненістю й рішучістю».

Ніхто не зможе навчити нас аналізувати свою поведінку, крім нас самих. Хочеш зрозуміти свій внутрішній світ, досліди його. Тільки будь чесний із самим собою і тоді можна впливати на нього. Страждати із приводу несправедливості того, що відбувається у власному житті - це небажання зрозуміти себе.

Таємниці дивної іграшки.

   

   Учасники арт-майстерні, яка діє у бібліотеці-філії №4, вирішили дізнатися хто така Лабубу та чому про неї у бібліотеці немає книги.

З’ясувалася цікава історія. Лабубу – пухнаста істота з великими очима та кролячими вушками. Це героїня авторського світу, створеного гонконгським ілюстратором Касінгом Лунгом, який виріс у Нідерландах і надихався скандинавськими народними казками.

Спочатку це була ілюстрація з дитячої книжки, але згодом Лунг переніс свого монстрика у фізичний світ, бо зʼявилися перші іграшки.

«Лабубу - це щось середнє між ельфом, кроликом і маленьким монстром. У неї величезні очі, загострені вуха, пухнасте тіло і фірмова широка посмішка з девʼятьма зубами», - розповідала Маша, ініціаторка розслідування. У її зовнішності поєднується химерність і милість. Саме це робить її привабливою як для дітей, так і для дорослих.

Особливу популярність Лабубу дістала після того, як  зірки світового масштабу Ріанна та Дуа Ліпа почали носити іграшки як модний аксесуар.

“Садівничою Біблією” я називаю книжку Сью Стюарт-Сміт» Тетяна Висоцька

       Відбувся восьмий читацький клуб БФ «Бібліотечна країна», онлайн-учасником якого є бібліотека-філія №4.  

Цього разу бібліотечна спільнота обговорювала  надихаючу та корисну книгу про цілющий вплив садівництва на розум людини, про його здатність зменшувати стрес і сприяти благополуччю в повсякденному житті. Це книга відомої психіатрині та завзятої садівниці Сью Стюарт-Сміт «Садотерапія. Як позбутися бур’янів в голові». 

«Все почалося з того, як я почула історію про те, як мій дідусь отямлювався після Першої світової війни», - пояснює авторка історію написання книги.

У книзі  Сью Стюарт-Сміт досліджує безліч прикладів взаємодії розуму та саду й доводить, що догляд за садом може стати одним із способів зцілення зраненої душі.  «… виходжу в сад, щоб заспокоїти й розслабити свій розум. Якимось чином галас суперечливих думок у моїй голові затихає й впорядковується, поки я наповнюю відро виполотими бур’янами… у такі миті, здається, я ще й прополюю свій розум».

Аксесуарів забагато ніколи не буває?

Артмайстерня, яка працює у бібліотеці-філії №4, - це не тільки простір для натхнення, фантазії, витворів мистецтва та приємно провести час із однолітками.  Це простір можливостей. Це майданчик, де ведуть діалоги, дізнаються таємниці, розвінчують міфи та просто дарують радість одне одному.

Кожне заняття для юних майстринь, без перебільшень, -  це крок до нового світу знань та яскравих емоцій.

Отже, про аксесуари. Це «найцікавіша «фішка» гардеробу будь - якої дівчини, - стверджує українська дизайнерка та авторка книжки «Стильна книжка для панянки» Оксана Караванська. – Завдяки їм буденна сукня може перетворитися на вишукану, непомітна – на яскраву, торішня – на гостро модну».

 Сумки, намиста, сережки, шпильки  для волосся. Саме ці речі підкреслюють особливий стиль кожної дівчинки. «Аксесуарів ніколи не буває забагато, та за умови, що все «багатство», що на тобі, гармоніює між собою, - застерігає пані Оксана дівчат».

"Васінька і Лідочка, без сумніву, не просто "щасливо сумували" разом»

 У бібліотеці відбулася творча зустріч полтавки Марини Федорової, яка завітала до книгозбірні із презентацією збірки оповідань «Васінька і Лідочька».

Новинка вийшла у березні цього року у полтавському видавництві АСМІ. Невеличка за об’ємом книжечка містяться переказані авторкою сімейні історії про дідуся Васю та бабусю Ліду Кармазіних. Надзвичайно добрі, щирі й теплі історії з присмаком гумору також теплого й доброго.

Таким вдалося і спілкування Марини Федорової із читачами книгозбірні, шанувальниками її малої прози.

Дивовижна зустріч, щирі розмови, цікаві історії… Теплі слова вдячності й обійми з друзями та з тими, хто вперше доторкнувся до її письменницького життя  й родинних таємниць зокрема, отримавши щедру порцію позитиву.

Гостя з радістю читала власні твори, щиро ділилася спогадами.

Нехай їхні слова, думки, віра, надія та любов увійдуть у ваше життя.

       

  У рамках VII Всеукраїнського форуму військових письменників відбулася поетична зустріч “Під львівською зорею”, організатором якою була Львівська бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Модераторка вечірки Тетяна Пилипець, натхненниця та співзасновниця Форуму, створила неймовірну атмосферу, простір єднання й підтримки, зустрічей і знайомств. Навіть більше, - простір книг, прози й поезії. А ще музики й пісні, бо саме театральна майстерня «Арт-Ера» відкрила й надихнула продовження поетичної гвари.

«Книжки, що пишуться у війну, - це про життя. І саме в них слід шукати опори, усвідомлення та надію. Кожен письменник воєнного часу - це всесвіт, невідомий, але близький. Енергія поезії військових авторів космічна», - ділилися відгуками у соцмережах.

На вечірці звучали різні вірші - сумні й веселі, про любов, втрати, про жахи війни. Але читали, бо пишуть і про смішне, яке також трапляється у житті військових буднів.

Дружити справа нелегка, але дружити треба вміти.

 

    У бібліотеці-філії №4 відбулася літературна гра «Як знайти друзів». Учасники зустрічі, третьокласники школи 44, добре знають поради Лесі Борсук-Янківської, авторки книги «Як стати лідером серед друзів за 7 днів»

Погодьтеся, всі люблять веселі розваги, приємне товариство, мріють бути «душею компанії», щоб до твоєї думки прислухалися і тебе поважали.

 Зустріч-гра була налаштована так, щоб дівчата й хлопці дізналися більше про дружбу та чи можна навчитися дружити.  

Змістовною вдалася розмова про навички, які потрібно розвивати, про взаєморозуміння, тактовність і повагу.  

Рольові ігри, активними учасниками яких були самі діти, стали містком до порад: як сказати «ні» другу та не посваритися; як не піддаватися на провокації; які секрети можуть бути від друзів та чому потрібно зберігати чужі таємниці.

Третьокласники активно спілкувалися та вчилися працювати у групах. Що означає бути вдячним, дбати про інших, але не стати жертвою корисливого друга/подруги.

Книга, яка залишає слід у душі кожного, хто її прочитає.

          
     

 У бібліотеці відбулося засідання читацького клубу «Я бачу, вас цікавлять книжки».

Книга для обговорення -  роман «Володар мух»  Вільяма Ґолдінґа, англійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури. Твір, який не загубив своєї актуальності через багато десятиліть до сьогодення.

Дивовижний. Дивний. Захопливий. Щоправда, занадто жорстокий.

Внаслідок авіакатастрофи діти різного віку потрапляють на безлюдний острів, дуже схожий на райський куточок. Безмежний океан, тропічні пальми, дерева з екзотичними плодами, кришталева лагуна, таємнича печера... Тут є все, крім дорослих.

У маленькій спільноті відразу визначаються два лідери. Починається боротьба за владу. І надто скоро діти забувають не тільки про дружбу й порядність, а навіть про людську подобу...

Вже з перших сторінок книга захоплює своєю атмосферою та напругою, змушуючи читача замислитися над серйозними питаннями. Перш за все - питаннями моральних цінностей, влади та виживання.

Вільям Голдінг майстерно створив світ, де цивілізація поступово розпадається, а первісні інстинкти в спільноті дітей беруть гору. Особливо вражає, як автор показує, що навіть у наймолодших може прокинутися жорстокість, коли зникають соціальні обмеження.

Хто ж насправді герої роману? Чи можна вберегти крихкість нашої реальності? Що не так з нашим суспільством?

Через історію групи хлопчаків, які опинилися на безлюдному острові, Вільям Голдінг запрошує дослідити найтемніші куточки людської природи.

Родинні історії Марини Федорової.

У березні 2025 року полтавська письменниця Марина Федорова презентувала нову збірку оповідань "Васінька і Лідочька", у якій зібрані сімейні історії про дідуся Васю та бабусю Ліду Кармазіних. Надзвичайно добрі, щирі й теплі історії з присмаком гумору також теплого й доброго.

Зустріч віри й надії.

        

Вже традиційно у першій декаді травня у Львові проводять Всеукраїнський форум письменників, на який приїжджають з усієї України ті, хто любить літературу, та ті, хто пише романи, оповідання, поезії.

Форум став потужним свідченням незламного духу нації, де разом зібралися ті, хто зі зброєю в руках боронять рідну країну та продовжують боронити її словом.

Зустрічі, презентації, диспути, розмови … Кожен момент форуму був сповнений глибоких історій, які пронизують до самого серця. Розповісти про все просто неможливо, адже кожна зустріч заслуговує на окрему увагу.

Щастя у тому, що серед однодумців була можливість поспілкуватися, почути й відчути голоси авторів, які, захищаючи країну, творять історію сучасної літератури.

У день відкриття Форуму назвали переможця літературної премії імені Василя Паламарчука, який загинув у російсько-українській війні у липні 2024 року. Премія носить назву «Смішно про страшне». Саме так вмів писати та розповідати Василь Паламарчук. За рішенням журі премію у сумі 40 тисяч гривень розділили між двома авторами.

Посмертно премію присудили інженеру, фотографу, художнику, письменнику й військовослужбовцю Олександру Закерничному за книгу «Записки добровольця». Загинув Олександр під Бахмутом у серпні 2023 року.

Свято щирості й єднання.

   

 У день Вишиванки до бібліотеки завітали юні читачі на годину спілкування “А вона не просто полотно…”

     Вишиванка - це предмет неабиякої гордості української нації. Наші пращури ставилися до вишитої сорочки як до святині. Цей одяг передавався від покоління до покоління, зберігався в кожній родині як реліквія. Прадавні українці сприймали вишиванку як оберіг, що символізував міцне здоров’я, красу та силу роду. Люди вважали, що орнамент захищає власника від недобрих поглядів, будь-яких невдач та хвороб. Вишиванка також допомагала розрізнити «своїх» і «чужих». Особливості візерунку, колір вишивки та колір полотна видавали, хто стоїть перед тобою. Адже різні люди носили різні вишиванки.

90 хвилин щастя.

   

         Довгоочікувана онлайн-зустріч із українською письменницею  з Хмельницька Ольгою Саліпою, володаркою гран-прі «Коронація слова» відбулася.

«90 хвилин щастя», - так написала у соцмережах одна із  шанувальниць творчості хмельничанки. 

Ольга Саліпа, авторка двох поетичних збірок і 14-ти романів. Усі її твори мають історичний соціальний контекст.

«Мої романи мають стосунок до історії, подій минулого та сучасності, - ділилася думками гостя онлайн-спілкування. Улюблені жанри – історична сага, ретроман, соціально-психологічна проза».

Розмову почали з роману «Оля», присвяченого Ользі Кобилянській. «Про неї знають все, але її не знає ніхто.  Ольга Саліпа дуже точно та вміло перенесла її життя на папір: щиро й проникливо про талановиту письменницю, сильну духом жінку, яка із народження боролася за власне щастя»

Розмова про роботу над романом, над архівними матеріалами, щоденниками, листами доповнювали запитання учасників зустрічі.

Ніхто крім нас самих не звільнить наш розум.

      

   У бібліотеці відбулося чергове засідання книжкового клубу «Книгаренька «Я бачу. Вас цікавлять книжки».

Книга для обговорення – «Освічена» тари Вестовер, яка у 2018 році увійшла до десятки найкращих видань року за версією The New York Times.

«Книга цікава та дуже реалістична, читання її затягує. Деякі моменти моторошні та дійсно виникає питання: чи можливо  таке у сучасному світі і в такій країні як Америка?»  

Перш за все, це мемуари.

Окрилені натхненням!

       

Неділя – це ідеальний день для дитячої творчості. Адже діти мають чимало вільного часу, енергії, натхнення та простору (а це наша бібліотека) для виявлення своєї креативності. Варто запропонувати їм кілька незвичних ідей, які  зможуть реалізувати майже самостійно.

Здається, у арт-майстерні Лариси Гецелевич завжди є добірка ідей та майстер-класів зі створення саморобок, які не потребують значних зусиль та матеріальних витрат. Головне – юні майстрині однозначно знайдуть тут щось цікаве для себе. «Коли вдома всі справи перероблені і зайнятися нічим, та ще  й від нудьги не знаю куди себе подіти, саме час щось змайструвати», - стримано ділиться думками Аня. (Анютка з Харкова, гурток відвідує вже майже три роки)

Цю неділю дівчата назвали фетровою. І зрозуміло чому.

 «З фетру можна зробити багато цікавих виробів. Матеріал різної товщини і кольору, який добре пропускає повітря. Прекрасно підходить для виготовлення різного роду виробів, сувенірів, прикрас та інтерактивних іграшок для діток. Це відмінна альтернатива пластиковим виробам з інших ненатуральних матеріалів. Він приємний на дотик і екологічно чистий, колірна палітра достатньо велика». Тобто, ще один простір для натхнення відкрито! Виклик прийнято!

Літературні середи з Марфою Буторіною. Леся Воронина

Якщо ви любите історії, сповнені шалених пригод і небезпек, дивовижних таємниць та зустрічей, — ця книжка для вас! Адже разом із героями фантастичного оповідання­ «Хлюсь та інші» ви опинитеся всередині карколомної комп’ютерної гри, придуманої підступним чаклуном Подвійним-Оселедцем, з якої, здається, немає виходу­. Але вихід неодмінно­ треба знайти, бо від цього залежить доля цілого світу. З оповідання «Пригоди голубого папуги» дізнаєтеся про секретну підземну схованку, де живуть тварини, що втекли від своїх господарів, і до якої випадково потрапив балакучий­ папуга Антось. І, врешті, зрозумієте, чому хижий кіт Чак раптом став вегетаріанцем.

А ще ви познайомитеся з двома космічними прибульцями на ім’я Круць і Дрон, котрі, пролі­таючи повз нашу планету, потерпіли­ аварію й опинились на дні Чорного озера. Чи пощастить міжгалактичним мандрівникам повернутися додому і якими таємницями поділяться­ прибульці з мешканцями Землі, стане відомо лише тим, хто прочитає оповідання «Таємниця Чорного озера».

Мистецькі крила Галини Вовченко

           

У бібліотеці відбулася презентація збірки поезій «Фотопоетичні етюди Галини Вовченко», яка недавно вийшла друком у видавництві «АСМІ» .

Літературне побачення полтавської письменниці, поетки, фотохудожниці з читачами книгозбірні було особливим, бо наповнили його романтикою та весняною ніжністю самі учасники заходу. Залишивши вдома клопоти й турботи, присутні стали не спостерігачами, а активними  учасниками поетичної зустрічі. Тому всі отримали максимум насолоди від спілкування з Галиною Василівною. Навіть вдалося трішки побешкетувати.  

Гра «Те чи те» стала містком знайомства та взаєморозуміння між гостями зустрічі.

Літературні читання поезій полтавської поетки не залишили нікого байдужими. Етюд за етюдом читала Галина Вовченко, потім активно підхоплювали присутні, вже читаючи їх по колу.

«Ваша поезія підтримує, надає енергію й сили , лікує та змушує замислитися над вічними земними цінностями», - ділилася враженнями Надія Йосипівна.

Збірка поезій «Фотопоетичні етюди Галини Вовченко» розпочинається словами  Миколи Степаненка, відомого вченого-мовознавця, літературознавця, публіциста, педагога, відомого далеко за межами кола освітян.

«Ця жінка вправно володіє не лише словом, вона – талановита фотохудожниця, яка в калюжах бачить зорі, у сірій буденності – високу духовність, а основне – уміє всім цим зачаровувати людей. До її фотовитворів не просто приглядаються, ними насолоджуються. Ці двоє мистецьких крил органічно доповнюють одне одного…»

Привітна атмосфера дозволила присутнім повністю зануритись в поетичний світ і красу рідного слова, поділитися з присутніми почуттями, які виникли при читанні улюблених віршів Галини Вовченко.

Знову й знову звучали поезії.

«Іноді достатньо прочитати назву етюдів, щоб здогадатися про що думки автора».

Фантазії було де розгулятися!

 

 У бібліотеці-філії №4 до кінця добігає перед великодній марафон «Твори власноруч».

Щоб допомогти  знайти натхнення і перейнятися духом святкового великоднього декорування, дітям і дорослим запропонували втілити оригінальні ідеї.  Втілення задумів, до яких долучилися навіть дошкільнята,  супроводжувалися розповідями про історію цього свята. 

Найзавзятіші відвідали всі майстер-класи. Найбільше бажаючих  було виготовити крапанку. Можливо тому, що технологія її виготовлення вважається    простою.

Писачком закрапують лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Потім яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, знову капають віск. Таким чином роблять плямки від найсвітлішого до найтемнішого. Після всіх кольорів знімають віск, нагріваючи яйце над свічкою.

В багатьох джерелах цей вид розпису вважається попередником писанки.

Існують цікаві історії  виникнення крапанок. За однією з них, крапочки – це зерно, що має прорости навесні, за іншою – це сльози Божої Матері, про які розповідає наступна легенда.

« Оповідають, що Діва Марія принесла крашанки в дар Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйця, Мати Божа плакала і сльозами омивала свою роботу. Саме від тих сліз і з’являлися цятки на яйцях».

Літературні середи з Марфою Буторіною

Вірш «Хустина» Тарас Григорович Шевченко написав під час заслання Шевченка до Орської фортеці. Це один із двох його творів, написаних у 1847—1848 роках, натхненних історією козаччини та народними піснями, героями яких були козаки, відомі поетові з дитинства. У первісному варіанті, записаному 1847 року у збірці, яку Шевченко називає «Малою книжкою», твір не мав назви. Назва «Хустина» з'явилася після остаточних правок автора, які зроблено через 11 років, під час загального перегляду віршів, написаних у період заслання.

1845 року, їдучи в Ромни, поет завітав до села Сокиринці на Чернігівщині, де розташовувалася заміська резиденція відомого державного та громадського діяча Григорія Галагана.

Місцеві краєвиди надихнули Тараса Григоровича на створення вишуканого візерунка із квітів та листя рослин, який згодом вправні руки майстринь із галаганівського маєтку перенесли на білосніжний шовк цієї хустини, оздобивши її по краю тонким мереживом валансьєн.

Читайте з нами цікаві книжки!

    До бібліотеки завітали третьокласники, щоб познайомитися з новинками.

 «Свої вдома книги прочитали. І в шкільній бібліотеці. От і попросили  Лілію Степанівну, щоб познайомила з вашою бібліотекою».

Спільну мову знайшли швидко. «Ми вам розповідаємо про найцікавіші книги, а ви ділитеся своїми думками про прочитане». Говорили про улюблених авторів, ділилися враженнями від героїв-любимчиків, розповідали про мандрівки світом: справжні та уявні. А що? Чому б і не пофантазувати, якщо діти із задоволенням читають дитячі енциклопедії.

Ерудовані й начитані школярі дивували своїми знаннями, доповнювали розповіді ведучої цікавими фактами. Але й дітей вдалося зацікавити, особливо книгами видавництва «Портал».

Ніхто не повірив, що у давні-предавні часи на місці майбутньої Одеси жили страуси, а в майбутньому Києві - крокодили. Книжка Валентини Вздульської «Українські диковиська» розповідає про десятки доісторичних тварин, які жили на території сучасної України: від крихітних до велетенських, від геть чудернацьких до майже таких самих, що існують на Землі досі.

Потім говорили про  скарби, які вони бувають різними і дивними. Як-от бивень мамонта. Бувають втраченими чи й зовсім вигаданими, і навпаки - знайденими дивовижним чином. Так от Валентина Вздульська зібрала цілу скриню історій про скарби, пов'язаних з Україною, і не ховає її, а ділиться з читачами. Але найцікавіших попереджає бути обережними: після прочитання книги «Українські скарби» може з'явитися потяг до розкопок.

"Книгоманія" збирає друзів!

         

  Читання - наша справжня суперсила. Всі знають, що книги сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви та концентрації. До того ж, розвинена навичка читання є невід’ємною для успішного навчання з усіх предметів.

Можна багато дискутувати, як саме заохотити дітей до читання, щоб бажання школярів читати «для себе» за межами уроків стало нормою.  Платформа «Книгоманія» пропонує відкинути дорослі «треба» (але не авторитет батьків) й поставити в центр дитину. Перш за все, - враховувати її інтереси й зацікавленість.

Постраждалі не мають відповідати за те, що комусь сьогодні спаде на думку їх скривдити.

         Філософське кафе з Людмилою Мандрегелею, яке збирає зацікавлених підлітків у бібліотеці - це відкритий майданчик для діалогу, де учасники можуть поспілкуватись у неформальній обстановці.

Імпульсом для спілкування дев’ятикласників стала книга полтавської письменниці Тетяни Рубан «#Фізик».

Тема зустрічі – харасмент як порушення особистих кордонів. Як пояснила учасникам зустрічі Тетяна Рубан, повість «#Фізик»  написана, щоб допомогти тим, хто став жертвою харасменту і опинився сам на сам із цією проблемою.    Життя п’ятнадцятирічної студентки коледжу Діни вирує подіями. Якось до студентки коледжу Діни по допомогу звертається одногрупниця Валя. До речі, вони не подруги і до цього вони навіть ніколи не спілкувалися. Валя має таємницю: викладач фізики з коледжу наполегливо вимагає її уваги. «Це ненормальна ситуація», - погодилися підлітки і почали вибудовувати свої лінії сюжету.

Повість Тетяни Рубан «#Фізик» називають психологічною пригодницькою історією, що робить книгу ще цікавішою.

Роль освіти у розвитку громад та бібліотека як місце спільноти.

      

       Бібліотека-філія №4 стала учасником Форуму Дмитра Чижевського, який відбувся 4-5 квітня в Олександрії.

Унікальна культурно-освітня подія присвячена темі: «Роль освіти  у розвитку громад» .

Усі виступи спікерів і заходи Форуму були присвячені темам розвитку громад і України через освіту. Ішлося, зокрема, про стан державної системи освіти і шлях до змін, моделі й перспективи приватної шкільної освіти та важливість психологічної освіти для виховання дітей, про громадянську освіту юнацтва й молоді, а також про освіту дорослих і її зв'язок із розвитком громад.

Цінно, що одна з підтем Форуму - переосмислення бібліотек та обговорення потенціалу бібліотечних просторів у розвитку громад. Жвавий інтерес викликав досвід роботи книгозбірень з різних міст, їх практики співпраці з громадою. Цікаві бібліотеки є у сучасному світі.  Досвід їх роботи доводить, що бібліотека є бажаним місцем спільноти, тим простором, де самоосвіту можуть здобувати і діти, і дорослі.

Роль батьківства в освіті й навчання батьків  розглядалася на прикладі історії родини Чижевських. Книги Ірини Валявко і Надії Жахалової "Родина Марії та Івана Чижевських" та  «Дмитро Чижевський» були презентовані під час роботи Форуму, патроном якого вважають Дмитра Чижевського.

Його називають найбільшим українським славістом. На його честь названо кафедру української літератури в Гарварді. Йому вдалося зробити значний внесок у гуманітарні науки в кожній країні, де він працював. Доля склалася так, що понад пів століття він провів за межами України. А народився Дмитро Іванович в Олександрії.

Літературні середи з Марфою Буторіною

Наталка Ліщинська - сучасна українська письменниця, творчий доробок якої налічує різножанрові твори: від дитячої казки до дорослої антиутопії. Тема нашої сьогоднішньої розмови – її дитяча книга «Пригоди Хоробрика».

"Талановитий, напрочуд мудрий і дуже симпатичний. Із його появою дитячий світ друзів стає барвистим, як справжня палітра .. А непередбачувані пригоди Хоробрика так і манять у захоплюючу подорож світом новинок дитячої літератури.

 

Символ добра, багатства й любові, або таємниці пухнастого й вухастого.

      

       У бібліотеці-філії №4 вихованці арт- майстерні, вивчивши українські традиції святкування Великодня, вирішили дослідити історію великодніх зайчиків. Чому б і ні, як аргументувала  Ніка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»

З кожним роком на святковому столі українців усе частіше з’являються смаколики у формі  зайчиків та кроликів.  Зрозуміло, що ці символи прийшли до нас із Європи, де є одним із  елементів пасхального декору. Великодній заєць користується величезною любов'ю й повагою. 

А так, як це миле створіння символізує добро, багатство та любов, чому б і не спробувати зробити подарунок: зайчика-підставку? Спочатку собі, потім друзям, рідним, бо до свята ще є час.

Дві години уважної й клопіткої роботи – креативні підставки готові до фотосесії.

Ще й чимало цікавих історій  дівчата розповіли.

«В язичницькі часи поклонялися  богині весни Еострі, яку постійно супроводжував заєць. Вже тоді існувала легенда, за якою богиня, щоб врятувати поранену пташку, перетворила її на зайця. От тільки  залишилася в ньому від пташки одна особливість: відкладати яйця, ще й не звичайні, а кольорові»

«У англомовному світі є припущення, що назва Великдень пішла саме від богині Еостри. Бо це свято у англійському пишеться "Easter."

«У людини на цьому світі завжди є кого любити…» Зустріч із Раїсою Плотниковою

       

     У межах проєкту «Полтавські зустрічі» у бібліотеці-філії №4 відбулася творча зустріч з Раїсою Плотниковою, яка завітала до читачів з презентацією роману «Марго та сексот».

У книзі переплітаються долі фатальної жінки, шпигунські інтриги й тихі, але від того не менш драматичні зіткнення доль. Декілька сюжетних ліній об’єднують героїв і події, які письменниці «дісталися» зі спогадів лубенчан. Раїса Плотникова вміє не тільки досліджувати історію рідного міста, що називається «докопуватися». Письменниця має неабияких хист переповідати й талановито описати  події.  Герої настільки живі, що здається, от-от зійдуть зі сторінок і опиняться поруч із вами. Хто такий сексот і яку роль він відіграє в цій грі - дізнатися можна лише заглибившись у текст. Але він не головний герой. І Марго, до речі, також. Людські долі. Жіночі характери. Діти зі своєю щирістю, безпосередністю, дотепністю та дитячою мудрістю.

Кожна людина в житті - митець

Ці слова можна віднести до вихованців арт-майстерні Лариси Гецелевич, які щонеділі збираються у бібліотеці. На посиденьках дівчата люблять творити своїми руками гарні речі та досліджувати, обговорювати тему занять.

Незабаром світле Христове Воскресіння. У нас в народі ми називаємо це свято  Пасха: найбільше та одне з найулюбленіших свят православних християн. В цей день, у кожній хаті на столі, обов'язково стоятиме пахуча паска, райдугою сяятимуть крашанки та писанки. Тому перед святом так багато клопотів. Всі до цього дня намагаються не тільки спекти традиційні паски й пофарбувати яйця, але і прикрасити великодні кошики.

Звичайний кошик вважають  одним із витворів мистецтва. Особливо яскраво це виражено в кошиках ручної роботи. Для виготовлення таких кошиків використовують безліч різноманітних технік та матеріалів. Кожен з них - унікальний. 

Етнографічні дослідження юних майстринь.

«Чи знаєте Ви, що  у деяких селах західної України він має назву кобеля?  Це на Закарпатті. Кошик - дарник найчастіше траплявся на Поліссі, де було розвинене лозоплетіння. На Галичині носили все в хустинках, чи обрусах (скатертинах), бесагах (подорожніх подвійних мішках). На Поділлі кошик називають  корзиною»