18 вересня 2018 року в бібліотеці-філіалі №4 відбувся флешбек "Слід, залишений війною."
Учнівську молодь запросили зробити такий собі "спалах назад", щоб згадати, якою була Полтава 77 років тому. Разом із ведучою, яка пояснила подіїі полтавського періоду
18 вересня 1941 р. - 23 вересня 1943, до розмови долучилися вчитель історії Владислав Юрійович Ткаченко та Савойло Володимир Васильович, який добре пам'ятає післявоєнну Полтаву. Із старшокласниками говорили про окупацію Полтави нацистами, під час якої полтавці фактично перебували на становищі кріпаків, розмірковували, хто служив фашистам і чому полтавці змушені були працювати на них. Володимир Васильович поділився оповідями. які чув від матері про німців, про роботу кінотеатру "Колізей", про навчання у школах. Школярі цікавилися життям Лялі Убийвовк, як військовополонених "викуповували" із таборів. Далі гість згадав післявоєнні нелегкі роки, навів дитячі спогади про те, як шестирічним хлопчиком разом з друзями носили на базар воду і продавали за копійки, щоб в кінці дня поласувати макухою. "Макухою?!," - дивувалися присутні і Володимир Васильович терпляче пояснював-згадував про своїх вірних друзів дитинства, про різні халепи і смішні випадки - власні та спогади ветеранів Другої світової війни, з якими любить спілкуватися до сьогодні. "Мало їх залишилося, та хочеться зберегти ті спогади, щоб колись мої онуки розповіли своїм онукам, як жили в Полтаві під час війни і після неї, щоб запам'ятали, що жоден окупант не дасть того, що обіцяє. Хочеться, щоб ви, діти. знали і пам'ятали про нелегкі для полтавців часи 1941-1943рр."
Учнівську молодь запросили зробити такий собі "спалах назад", щоб згадати, якою була Полтава 77 років тому. Разом із ведучою, яка пояснила подіїі полтавського періоду
18 вересня 1941 р. - 23 вересня 1943, до розмови долучилися вчитель історії Владислав Юрійович Ткаченко та Савойло Володимир Васильович, який добре пам'ятає післявоєнну Полтаву. Із старшокласниками говорили про окупацію Полтави нацистами, під час якої полтавці фактично перебували на становищі кріпаків, розмірковували, хто служив фашистам і чому полтавці змушені були працювати на них. Володимир Васильович поділився оповідями. які чув від матері про німців, про роботу кінотеатру "Колізей", про навчання у школах. Школярі цікавилися життям Лялі Убийвовк, як військовополонених "викуповували" із таборів. Далі гість згадав післявоєнні нелегкі роки, навів дитячі спогади про те, як шестирічним хлопчиком разом з друзями носили на базар воду і продавали за копійки, щоб в кінці дня поласувати макухою. "Макухою?!," - дивувалися присутні і Володимир Васильович терпляче пояснював-згадував про своїх вірних друзів дитинства, про різні халепи і смішні випадки - власні та спогади ветеранів Другої світової війни, з якими любить спілкуватися до сьогодні. "Мало їх залишилося, та хочеться зберегти ті спогади, щоб колись мої онуки розповіли своїм онукам, як жили в Полтаві під час війни і після неї, щоб запам'ятали, що жоден окупант не дасть того, що обіцяє. Хочеться, щоб ви, діти. знали і пам'ятали про нелегкі для полтавців часи 1941-1943рр."
Немає коментарів:
Дописати коментар