11 квітня 2019 року у бібліотеці-філіалі №4
відбулася довгоочікувана зустріч з восьмикласниками ЗОШ №23.
На
літературних посиденьках «Великодній дивосвіт» говорили про великодні традиції,
звичаї українців, як у нас на батьківщині, так і у діаспорі. Легенди, оповідки,
прислів’я, приказки, загадки, народні повір’я, великодні жарти – так Великодня тема знайшла відображення в усній
народній творчості нашого народу та в художніх творах письменників і поетів.
Цікавою вдалася віртуальна мандрівка в
Латинську Америку, Канаду, Австралію, на острів Хортиця, Миколаїв над Дністром,
Коломию: відвідали всі країни, міста, містечка, де є музеї, пам’ятники писанці.
Насамкінець посиденьок на школярів чекав майстер-клас з виготовлення
писанки, технікою оздоблення якої щедро
поділилася з нами майстриня зі Львова Євгенія Коцур.
Учасниками
майстер-класу були переважно дівчатка. Та несподівано долучився
Ігор, який не тільки вправно обмотував яйце різнокольоровими нитками, а й
ділився цікавою інформацією.
«За давніми звичаями, писанка мала малюватися вдома
тільки жінкою і в цей час в хаті не повинно бути нікого. Інколи родичі навіть
стерегли, щоб ніхто сторонній не зайшов у хату. В хаті могла бути лише маленька
дитина в люльці. Жінка мала прибрати в хаті, причепуритись сама, налаштувати
свій внутрішній стан, помолитися і лише тоді приступати до малювання писанок. В
хаті, де було більше дівчат, завжди малювалося більше писанок. За період до
Великого посту могло малюватися 60-100 писанок».
Тато Ігоря родом із
прикарпатського краю, «тому для мене змалечку виготовлення писанок –справа
серйозна. Дідусь робить заготовки яєць із дерева і у нас всі в родині вміють
розписувати яйця ».
-
Продаєте?, - запитую.
-
Та ні, - всміхається хлопець, передчуваючи моє
здивування.- Дідусь говорить, що писанка на радість людям, а хіба ж радість
продається?»
Немає коментарів:
Дописати коментар