«Людині дано так мало дитячих років, але який глибокий слід
залишають вони у долі!»
Марина Павленко
28 вересня 2015 року в бібліотеці-філіалі №4
відбулася літературна година «У твоєму імені живу», присвячена 80-річчю від дня
народження Василя Симоненка – поета, прозаїка, перекладача, журналіста, творчість
якого викликає неабиякий інтерес у сучасників.
Світлана Анатоліївна
запросила семикласників ЗОШ №27 у віртуальну мандрівку. Школярі «відвідали» музей у селі Біївці Лубенського району, де народився
поет, а бібліотекар розповіла про його дитинство і шкільні роки. Адже саме з
дитинства — і потяг до знань, і любов до своєї землі, і власна гідність, і всі
таланти, якими потім засвітився у цьому світі Василь Симоненко.
Гортаючи сторінки книги Марини Павленко із
серії «Життя видатних дітей»,
школярі познайомилися із Васильком-мрійником, який із-зі своєї непосидючості не раз попадав у халепи. Але
разом з тим ріс допитливим,намагався ввібрати всі знання, які дарувала йому
доля: від вчителів, від книг,- умів уважно слухати, аналізувати і на все мав
власну думку. Школярів цікавило і студентське життя Василя Симоненка, його
друзі, уважно слухали вірші, які читала ведуча.
Світлана Анатоліївна
зачитала декілька сторінок із книги «Райдуга
в решеті», яку Марина Павленко проілюстровала власними малюнками. Це книжка про дитинство Павла
Тичини, Надії Суровцової, Василя Симоненка, Василя Стуса та Ірини Жиленко. В
книзі – не фантазії. «Дуже цікаво було працювати над дослідженням дитинства
Симоненка,- пише письменниця. - Дізналася про такі моменти, про які в жодній
книжці не прочитаєш. Наприклад, ми всі знаємо його вірш «47 рік», але для мене
було новиною, що розказував Олекса Щербань, його троюрідний чи чотириюрідний
брат. Він розповів, як 1947 року лазили вдвох, траву скубли і паслися, як на 8
березня купалися, а їх сусід вигнав із води, як мало не втопився, перепливаючи
річку. Симоненко був сміливим, як сказали б сучасним сленгом «без даху над
головою».
Немає коментарів:
Дописати коментар