четвер, 26 лютого 2015 р.

"Минуле живе, допоки його пам'ятають."

  "Найголовніше - це вірити в себе, прагнути кращого, вміти прощати і ... вчитися"
 Тарас Синяговський 

 26 лютого 2015 року в бібліотеці-філіалі №4 проведено урок мужності.
Зустріч  шестикласників ЗОШ №27 з учасником АТО невипадкова. Школярі з нетерпінням чекали саме Тараса Синяговського, учасника Революції гідності та подій на Полтавському Майдані. Не простий шлях пройщов потім Тарас: воював в батальйоні "Айдар", атаки, блокпости, важке поранення, полон, реанімація в Луганській обласній лікарні, де господарями себе вважали сепаратисти, несподіваний обмін полонених і, нарешті, Полтава, де зараз проходить реабілітацію після поранення. Гість з гордістю розповідав про своїх бойових побратимів, з повагою згадував луганчан, які доброзичливо ставилися до полонених,
хоча зустрічалися й зовсім байдужі, й агресивно налаштовані до полонених айдарівців
  А потім було безліч запитань від школярів: серйозних - від хлопчаків, інколи наївних - від дівчаток. Тарас добре відчував настрій школярів, які прийшли на зустріч поспілкуватися. Говорили про честь, право вибору, любов до України, патріотизм - як його розуміють діти і як Тарас. "А ще,- зауважив гість, - мабуть, варто навчити дітей розуміти, що віддати життя за свою країну - це щось інше, ніж те, що гинуть  з іншого боку. Є велика різниця між загибеллю тих, хто нападає і тих, хто захищає свою країну. Боляче, але це різні речі, і в майбутньому вони стоятимуть в діаметрально протилежних кінцях цього світу"
  Присутні на заході вслухалися в спокійний, врівноважений голос гостя, дослухалися до його порад і настанов. Відчувалося, що Тарас для них -авторитет і, ой як їм не хотілося, щоб урок мужності закінчувався. І школярі, і гість знайшли спільну мову.

     "Найголовніше - це вірити в себе, прагнути кращого, уміти прощати і ... вчитися, пізнавати, шукати свій шлях", - побажав Тарас Синяговський і дітям, і дорослим, які приєдналися до заходу.

 


 




Немає коментарів:

Дописати коментар